«Відбілювання» Прем'єра

      Новий прес-секретар Віктора Януковича Ганна Герман-Стеців дотримала свого слова і організувала поїздку журналістів на Донбас, аби ті переконалися, що «великий дон» є «білим і пухнастим», і у 1967-му та 70-му роках був засуджений незаконно. Проте навіть після поїздки працівникам мас-медіа не стало ясно, чи «катав» Прем'єр два терміни безпідставно, чи для його відсидки справді були вагомі докази. Матеріалів з цих двох судимостей Януковича у судах Донеччини вже немає. І хоча їх начебто знищили за строком давності, відсутність цих документів тільки додає зайвих сумнівів. До речі, чи не єдиними документами, які залишилися після «справи Януковича», є постанова президії Донецького обласного суду від 1978 року. Цією постановою Віктора Федоровича «реабілітували». Її не знищили чомусь «за строком давності»...

      Голова Апеляційного суду Донецької області Олександр Кондратьєв вніс остаточну ясність у те, за якими статтями свого часу було засуджено нинішнього Прем'єр-міністра України Віктора Януковича. Отже, свої терміни чоловік з претензіями на президентство відбував за ч.2 ст.141 Кримінального кодексу УРСР (привласнення особистого майна людини і пограбування; засуджений у 1967 році) і за ст. 102 КК УРСР (завдавання тілесних ушкоджень середньої тяжкості; засуджений у 1970 році). «У 1967 році Янукович був засуджений до трьох років позбавлення свободи, а в 1970 —  до двох років. Інших даних, скільки він відбував покарання, у мене немає», — переповідає слова Кондратьєва УНІАН.

      Голова донецької «апеляції» також розповів про те, що приблизно інкримінувалося Януковичу. У першому випадку «історія» розгорталася так: пан Совенко зi своєю співмешканкою Бозих, перебуваючи в станi алкогольного сп'янiння, наприкінці жовтня 67-го зустрiвся з Целковським, Масловим i Януковичем. Целковський, а потiм Маслов побили Совенка i забрали в нього деякі речi. Цю судимість Януковича у 1978 році було погашено президією Донецького обласного суду. Президія дійшла висновку, що обвинувачення нинішнього Прем'єра грунтувалося лише на поясненнях Маслова, які той дав пiд час попереднього слiдства. Натомість на судовому засiданнi Маслов вiд своїх свідчень відмовився. Iнших доказiв провини Януковича президiя облсуду не встановила, тому ухвалила рiшення про його невиннiсть i незаконнiсть вироку, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

      У другому випадку В.Ф. потрапив до буцегарні за те, що в 1969 роцi з Бубирем побив пiд час сварки Пантелєєнка, заподiявши йому тiлесні ушкодження середньої тяжкостi. Обвинувачення Януковича грунтувалося тiльки на свiдченнi потерпілого: він то говорив, що його бив нинішній Прем'єр, то казав, що нiчого не пам'ятає. А невдовзі Пантелєєнко заявив, що його гамселив лише Бубир.

      Дізнатися детальніше про те, що насправді інкримінували нинішньому Прем'єр-міністру, уже неможливо: матеріалів справи, за словами голови Апеляційного суду Донецької області, немає. Їх не вдалося знайти ані в Єнакіївському міському суді, ані в апеляційному. Олександр Кондратьєв припустив, що матеріали та вироки були знищені за давністю. За його словами, ще в 1959 році вийшла постанова, підписана заступником міністра юстиції УРСР і начальником архівного управління МВС про те, що «кримінальні справи зі звинуваченнями, згідно з якими передбачено позбавлення свободи більше шести місяців, але не більше трьох років, зберігаються шість років».

      Натомість до цього часу зберігаються постанови президії Донецького облсуду, якими В.Ф. було «відмито». Якась дивна асиметрія.