Випікання Великоднього хліба — це священнодійство, до якого може долучитися кожен. А якщо за порадника — досвідчена господиня (як львів’янка Ольга Вербенець, одна з авторок виданої минулоріч книги «Великодній кошик. Обряди і страви Великодніх свят») — можна не сумніватися, що все вийде.

«Мої «приготування» до Великодня досить детально виписані у книзі «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя». Як і в головної героїні, вони, швидше за все, — духовні, каже Ірен Роздобудько. — Головне не у стравах і святкуванні з напоями і наїдками, а в тому, щоб ще раз осмислити суть цього свята, відчути його, як таїнство і правду. Отже, «готуюсь» я просто: думаю про те, що відбулося з Ісусом в ті дні, як його зраджували і катували. І як він все це витримав».

Традиційно святкові застілля — досить відчутне одномоментне спустошення кишень. Найзатратніше буде приготувати сирну паску, бо кілограм основного складника коштує 35—40 гривень на ринках і у мережевих великих магазинах, а у невеликих — ще більше. Якщо купувати домашні яйця — це в середньому 15 гривень за десяток. А тим, хто отоварюється, зокрема, у київських супермаркетах, обійдуться вони у ці дні — нерозфасовані — вдвічі–втричі дешевше. Після оприлюднення ще минулого тижня Прем’єр–міністром Миколою Азаровим тези про неприпустимість і безпідставність передвеликоднього злету цін — установленню такої «шари» посприяло оперативно прийняте рішення Антимонопольного комітету, який зобов’язав 40 птахофабрик утриматися у період пасхальних свят від збільшення вартості своєї продукції. Узагалі подорожчання цього продукту в більшості регіонів почалося ще наприкінці березня. Виробники пояснили його здорожчанням кормів для птахів. Комітет же встановив, що у січні–березні середні ціни на них суттєво не змінювалися, тому й рекомендував не підвищувати ціну.