Хто тут «свій», а хто «чужий»?

«Усі свої» — переконує пасажирів київського метро з рекламних плакатів російський актор Дмитро Нагієв. Віднедавна ведучий однойменного соціального ток–шоу на каналі «Інтер», він на цих плакатах — немов прискіпливий червоноармієць, що допитується, чи записалися ми всі добровольцями у специфічну армію прибічників українського телебачення з російськими ведучими. Хоча заробітчанин Нагієв, незалежно від відведеної йому ролі, у програмі на формально українському каналі принаймні адекватний. Представляючись у «Всіх своїх», він визнає: «Я — неначе чужий».

Вітчизняне телебачення вже не перший рік запрошує до себе журналістів та акторів із сусідньої держави. Серед першопрохідців були Дмитро Кисельов, який надовго не затримався на ICTV, та Савік Шустер, чий основний проект в Україні прописався вже на четвертій «кнопці». Останнім до армії інформаційно–політичних остарбайтерів з Росії приєднався Євген Кисельов — ведучий, який свого часу був легендою незалежної журналістики на російському ТБ. В Україні колишню зірку НТВ не впізнати: його «Велику політику» важко сприймати інакше, ніж майданчик для прославляння та піару нинішньої влади.

Звичайно, «великі» росіяни переконують українських телеменеджерів, що лише вони врятують і піднімуть рейтинги наших каналів. Дмитро Кисельов після повернення до Москви розповідав: «Українська журналістика на порядок нижча за російську, польську, тобто журналістику своїх сусідів на Заході та Сході». Можливо. Але однією з причин такої невтішної ситуації є те, що українські власники готові платити шалені гроші заїжджим «зіркам» (у кулуарах називають суми від 30 тисяч доларів за місяць, із яких навряд чи сплачують податки в держбюджет), тоді як для українських професіоналів є значно ощадливішими.

Із минулого року російський десант почав особливо активну висадку в розважальних проектах нашого «ящика». Першими найбільшу групу «рятівників рейтингу» одномоментно запросили «Плюси» — на шоу «Зірка+зірка». У другому сезоні цього проекту одні російські актори та поп–співаки змінили інших. Звичайно, в ефірі проекту є трохи й «нашого цвіту». Але. «Був відчутний поділ на українських та російських артистів. Особливо тоді, коли треба було вибирати пісню для наступної програми. Починалися суперечки. Хтось не може або не хоче співати українською, хтось — російською, комусь не під силу вивчити англомовну композицію. Відчувалося, що російських артистів більше поважають, дослухаються до їхньої думки. Російські артисти і російська мова мають більші привілеї на шоу «Зірка+зірка», — розповіла в інтерв’ю «Високому замку» учасниця шоу, вокалістка гурту Lama Наталія Дзеньків.

На рейтингових телеканалах — «1+1», «Інтер», «Україна», СТБ, ICTV — зараз «світиться» не менше трьох десятків російських зірок і зірочок. Відмовка–пояснення менеджерів: таких харизматичних людей не змогли знайти в Україні. Тому на наших екранах «своїми» стали Алла Пугачова і Максим Галкін, Анастасія Заворотнюк і Дмитро Нагієв, Надія Бабкіна, Анастасія Чехова, Анастасія Волочкова — список можна продовжувати. Зрозуміло, що про українську мову за таких обставин не йдеться: «гості» її не розуміють, зате наші співведучі «з поваги» охоче переходять на російську...

У світі зараз мода на все автентичне. Тому в Європі та Америці мають успіх наші Руслана Лижичко, Олег Скрипка, гурти «Мандри», «Гайдамаки» тощо. А українського глядача «зомбоящик» тим часом скеровує в бік Росії. І Дмитро Нагієв в ефірі «Інтера» констатує, що другим за популярністю на Русі після Путіна (!) виявився відеоролик про нашу «телячу» мову. А колись український «кролик» Володимир Данилець у випуску проекту «Всі свої» на тему «Мова чи язик» серйозно доводить, що літературної української мови не існує взагалі...

Якщо заробітчани з Росії заповнюватимуть наш ефір такими темпами, як упродовж останнього року, то державну мову ми й справді чутимемо на телебаченні хіба що зрідка. А Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, як регулятор галузі, розповідатиме, що навіть державному каналу треба знижувати частку державної мови в ефірі, аби рейтинги Першого Національного міг піднімати російськомовний Савік Шустер... Між іншим, песимісти стверджують: якщо нинішня політика зберігатиметься й надалі, до 2058 року українська мова може зникнути взагалі. А якщо запровадити другу державну, як у Білорусі, — вистачить і 12 років, щоб вона повністю зникла з активного вжитку.

Чи є вихід за умов, коли не варто чекати виконання навіть чинних норм щодо української мови ні від влади, ні від телемовників? Є: просто не вмикайте телевізор, поки там більшість — «їхні».