Вибрати щось «для розуму» в сучасному «зомбоящику» досить проблематично. Але можна, якщо у вашому пакеті є канал «Культура». Ні, не розрекламований російський. В ефірі вітчизняного тематичного мовника, який iз 2003 року функціонує в системі Держтелерадіо, можна побачити і почути справжні «родзинки» — постановки українських театрів, розповіді про визначні постаті української культури й архітектурні та духовні пам’ятки України, «поспілкуватися» в ефірі з Мирославом Поповичем чи Ліною Костенко. Хоча про фінансування, як у російської «Культури», тут тільки мріють. Втішаючи себе тим, що творча незалежність можлива лише завдяки дуже умовній фінансовій залежності від держави, тобто нинішніх можновладців.

Про проблеми державного каналу «Культура» в приміщенні «Укртелефільму», стіни якого давно не бачили ремонту, «УМ» розмовляла з одним із його організаторів, сценаристом, режисером і донедавна головним редактором Тамарою Бойко.

«Усі свої» — переконує пасажирів київського метро з рекламних плакатів російський актор Дмитро Нагієв. Віднедавна ведучий однойменного соціального ток–шоу на каналі «Інтер», він на цих плакатах — немов прискіпливий червоноармієць, що допитується, чи записалися ми всі добровольцями у специфічну армію прибічників українського телебачення з російськими ведучими. Хоча заробітчанин Нагієв, незалежно від відведеної йому ролі, у програмі на формально українському каналі принаймні адекватний. Представляючись у «Всіх своїх», він визнає: «Я — неначе чужий».