У Німеччині триває «сезон полювання» на плагіаторів, започаткований сайтом розслідувань Vroniplag–wiki. Першою жертвою інтернет–«слідчих», яких надихнув на звершення скандальний сайт «Вікілікс», став міністр оборони Німеччини Карл–Теодор цу Гуттенберг. Як уже повідомляла «УМ», минулого місяця він змушений був подати у відставку, визнавши, що використав у своїй докторській дисертації фрагменти текстів інших авторів без посилання на них. Натхненні таким успіхом, борці з плагіатом узялися за інших політичних та державних діячів. Нові закиди адресовано представниці Партії вільних демократів, депутатці й віце–спікерові Європарламенту Сільвані Кох–Мерін.
Тепер в університеті Гейдельберга, де Кох–Мерін 2000 року захистила докторську дисертацію, перевіряють оприлюднені в інтернеті уривки цієї роботи на 20 сторінках та подані поряд джерела, з яких їх нібито «списано». Текст, майже дослівно «запозичений» з економічного словника–довідника ХІХ століття без посилання на нього, становить близько 10 відсотків усієї дисертації.
Сама 40–річна євродепутатка коментувати ситуацію відмовляється. Але якщо факт плагіату буде доведено, їй доведеться розпрощатися з посадою віце–спікера та мандатом депутата Європарламенту. Тим більше що паралельно з’ясувалося: Кох–Мерін пропустила 60 відсотків його засідань.
А невгамовний сайт тим часом узяв «на олівець» й інших німецьких політиків. Скажімо, в докторській праці відомої юристки Вероніки Сасс (дочки багаторічного прем’єр–міністра Баварії Едмунда Штойбера), за інформацією Vroniplag–wiki, міститься аж до 45 відсотків плагіату. А провідний діяч Християнсько–демократичного союзу Маттіас Прюфрок списав свою дисертацію на 25 відсотків.
Добровільні «слідчі з інтернету» стверджують, що не прискіпуються до політиків і зовсім не прагнуть політичних цунамі, а лише борються за елементарну чесність.