Андрій Крітенко належить до покоління українських режисерів, які у бурхливі дев’яності замість реалізовувати свої творчі амбіції опинилися за кордоном Батьківщини, яка тільки–но почала свою нову історію. І хоча свої «шість соток» в українському театрі до цього Андрій обробляв досить успішно — випустив «Оргію» в Луцьку, а потім і ТЮГу на Липках, «Чорну Пантеру і Білого Ведмедя» у Севастопольському театрі, «Даму з камеліями» у Театрі на Подолі та інші вистави — спокуса спробувати себе в іншій системі координат не оминула і його. Своєю можливістю він скористався доволі успішно. І вже незабаром новини про успіхи Крітенка за кордоном привозили його друзі, які бували в Німеччині, — лише за перші півтора року Андрій поставив там сім вистав, потім був зарахований в акторську трупу штутгартського Театерхауз. Незважаючи на свою зайнятість та перспективи в Німеччині, Крітенко мріяв попрацювати і в українських театрах.

Останньою його прем’єрою на Батьківщині стала вистава в Театрі драми і комедії «Чотири причини вийти заміж» — делікатна історія, вибудувана стильно і зважено, про двох немолодих людей, які після багатьох років знайомства зуміли по–новому подивитися на себе, один на одного, на своє життя і принципи, які завжди вважали єдино можливими (цей спектакль проектувався як бенефіс для акторського подружжя Світлани Золотько та Олександра Ганноченка).

Після прем’єри у Театрі драми і комедії Крітенко затримався в Україні — сьогодні він відшліфовує останні сцени, розставляє фінальні акценти вистави «Павлік Морозов» за Лесем Подерв’янським. Вистава, прем’єра якої відбудеться у суботу, 16 квітня, обіцяє стати якщо не «вибухом сезону», то театральною провокацією №1 точно. Щоправда, про цей проект Крітенко говорить не дуже охоче, мовляв, давайте поспілкуємося з цього приводу після прем’єри...