Усього кілька місяців не дожив до свого 90–річчя наш земляк, відомий у світі кіносценарист Яків Костюковський, який народився в місті Золотоноша 23 серпня 1921 року. Він помер 11 квітня у Москві. За словами його дочки Інни, Яків Аронович відчув себе погано кілька днів тому і його терміново госпіталізували до Боткінської лікарні. Причиною смерті талановитого драматурга став обширний інфаркт.
Якова Костюковського знали як непересічного драматурга та сценариста, автора художніх та мультиплікаційних фільмів і навіть пісняра. Це він, спільно з письменником Морісом Слобідським, написав сценарії до улюблених народом кінокомедій режисера Леоніда Гайдая: «Кавказька полонянка», «Діамантова рука», «Операція «И» та інші пригоди Шурика». І хоча ці фільми вийшли на екран кілька десятиліть тому, народ не втомлюється цитувати крилаті вислови на кшталт «Наші люди на таксі в булочну не їздять», «Хто візьме білетів пачку, той отримає водокачку», «Приїжджайте до нас на Колиму!.. Ні, вже краще ви до нас» тощо.
На Черкащині пам’ятають, як у 2006 році, якраз на своє 85–річчя, Яків Аронович уперше приїздив у Золотоношу, де прожив перші сім років свого життя. Тоді його зустрічали у міській раді, і Яків Костюковський, розчулений такою увагою земляків, назвав Золотоношу «містом свого дитинства». Він розповів, що його дід був родом із тутешнього села Гельмязів, а бабуся, дівоче прізвище якої Стахова, — із Коробівки. «У Коробівці тепер не залишилося нікого зі Стахових, є тільки схоже прізвище — Костюк», — розповіла «УМ» секретар Гельмязівської сільської ради Тамара Дорошенко.
Яків Аронович, філолог за фахом, повідав золотонісцям, що дослідив генеологічне дерево свого роду. Казав, що його бабуся більше сотні років тому виїхала із Гельмязева у Золотоношу, де познайомилася з його дідом. Там вони побралися, там народився батько Якова Ароновича. Його мати теж була із Золотоноші. Оскільки батько став військовим, сім’я часто переїжджала — після Черкащини родина мешкала в Харкові та Москві.
На зустрічі із золотонісцями Костюковський пригадував, як боровся з цензурою, коли йшли зйомки комедій за його сценаріями. Зізнавався, що навіть доводилося звертатися по підтримку до поета Павла Тичини, народних артистів УРСР Юхима Березіна та Юрія Тимошенка, яких народ знав як Штепселя й Тарапуньку. Родичі Якова Костюковського пригадують, як щиро вітав він зміни в Україні, як радів, що його Батьківщина стала незалежною й демократичною. Він любив Золотоношу, Черкащину й часто згадував рідний край.
Прощатимуться зi сценаристом завтра, 14 квітня, у Боткінській лікарні міста Москви.