З усієї України перший підкорювач космосу бував лише в Криму — тренувався на полігоні під Феодосією, працював у Євпаторії, де розташовувався Центр управління пілотованими космічними апаратами, відпочивав у елітних санаторіях та невтомно навідувався в «Артек». Не дивно, отже, що влада автономії з таким завзяттям говорила про велику причетність регіону до святкування на державному рівні разом із Росією півстолітнього ювілею першого польоту людини в космос. Проте розрекламований «цвях програми» — відкриття пам’ятника Юрію Гагаріну — виявився іржавим: конкурс на кращий проект оголосили запізно, та й коштів, як «дивом» з’ясувалося, на цю справу немає. Словом, пам’ятника в Сімферополі не буде щонайменше до осені.

У Росії нарешті офіційно оприлюднено документи про катастрофу 43–річної давнини, а саме — звіт урядової комісії про розслідування загибелі Юрія Гагаріна під час випробувального польоту на МІГ–15 у Володимирській області. «Висновки комісії: найбільш імовірна причина катастрофи — виконання різкого маневру для того, щоб уникнути зiткнення з кулею зонда. Або, що менш імовірно, — для запобігання входу у верхній край першого шару хмарності, — повідомив цієї суботи на прес–конференції в Москві Олександр Степанов, начальник департаменту із забезпечення діяльності архіва виробництва президента Російської Федерації. — Різкий маневр призвів до подальшого потрапляння літака в надкритичний режим польоту і падіння в умовах ускладненої метеорологічної ситуації».

Нинішній День космонавтики тісно переплітається з постаттю Станіслава Конюхова, який пішов із життя 3 квітня. Сьогодні йому виповнилося б 74 роки. Але замість привітань його рідні, колеги та й уся Україна поминатимуть цю легендарну людину, яка так раптово й несподівано відійшла у вічність...

Довгий час понад п’ять тисяч експонатів зберігалися у двокімнатній квартирі Віри Григорівни. Тільки цьогоріч, уже після смерті колекціонерки, вдалося облаштувати для експозиції окреме приміщення при міському краєзнавчому музеї Херсона.

Житомирський музей космонавтики, заснований у 1970 р., завдячує появою головному рушієві ракетно–космічної галузі СРСР Сергію Корольову. Саме в Житомирі у 1907 р. народився і провів кілька років дитинства видатний конструктор. Дім–музей Корольова — поруч, через дорогу. Багато експонатів музею — ретельно підібрані копії, але є й оригінали, наприклад спускний апарат корабля «Cоюз–27», що побував у космосі, їжа космонавтів, скафандри.

У пересічного українця з космосом сьогодні асоціюються здебільшого ціни в магазинах. Жарти жартами, але думка багатьох — на полицях он гречки немає, який уже там космос! — є абсолютно хибною. Україна не просто космічна держава, а ще й одна з найуспішніших і найефективніших у світі. «У Європі наші потужності в цій галузі можна порівняти з Францією, Німеччиною та Італією. І, власне, все, — каже Едуард Кузнєцов, радник голови Державного космічного агентства України. — У світовому рейтингу ми посідаємо 7—8–му сходинку після США, Росії, Китаю та ще кількох країн. І у світі, і у Європі маємо дуже пристойні позиції, якими мусимо завдячувати своїм талановитим фахівцям та створеній ними унікальній техніці. Вони — гордість нашої держави». Про потенціал і перспективи нашої ракетно–космічної галузі ми й розмовляємо з паном Кузнєцовим.