Майже тиждень лучани не могли спокійно пройти повз намет із червоними комуністичними стягами, в якому луцькі комсомольці, представники Антифашистського комітету, організували збір коштів на відновлення пам’ятника Йосипу Сталіну в Запоріжжі. І хоча організатори отримали офіційний дозвіл міськради на проведення акції, червоний намет діяв на більшість перехожих, як червона полотнина на бика. Комсомольці провокували локальні ідеологічні сутички, одягаючи футболки з написами «Єдиної Росії» та дражнилися, що й у Луцьку теж невдовзі встановлять монумент Сталіну.
Народний депутат, волинянин Володимир Карпук звернувся до прокурора області Андрія Гіля із проханням у інтересах територіальної громади міста Луцька та з метою забезпечення громадського порядку звернутися до суду з позовом про заборону проведення Волинською обласною організацією «Антифашистський комітет України» цієї акції. Тим паче що Сталіна українським судом визнано злочинцем.
Луцька міськрада почала відхрещуватися від виданого дозволу, мовляв, видали дозвіл, але не на таку акцію. Та поки тривали суперечки, ГО «Національний Альянс» організувала свою громадську акцію «Геть комуну! Геть Сталіна!».
Учора на Театральний майдан прийшли близько сотні людей із національними стягами. Депутати обласної і міської рад, серед яких були представники «Свободи» і партії «За Україну!», запропонували комсомольцям демонтувати намет і розійтися. Після відмови це зробити «оплот» сталінізму оточили тісним кільцем, і за якусь мить він упав на асфальт. Звiсно, не обійшлося без дрібних сутичок, які відразу локалізувала міліція, що стежила за громадським порядком та час від часу стримувала надто бурхливі емоції з обох сторін.
Сталіністи втекли, але обіцяли повернутися й обов’язково встановити пам’ятник Сталіну в Луцьку. Більш холодні голови вважають, що червоний намет виріс у центрі міста недарма. У такий спосіб промацують настрої електорату, тож акція була провокативною з самого початку. Адже, згідно з текстом рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 року у кримінальній справі № 1–33/2010, «Сталін (Джугашвілі) Йосип Віссаріонович, 21 грудня 1879 року народження, уродженець м. Горі, грузин, iз 1903 року член партії більшовиків, з квітня 1922 року — секретар ЦК ВКП(б), за висновком органу досудового слідства — Головного слідчого управління Служби безпеки України — є одним із тих, хто з метою придушення національно–визвольного руху в Україні та недопущення побудови й утвердження незалежної української держави, шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ним Голодомором 1932—1933 років, умисно організував геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб, тобто безпосередньо вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу».