Феєричний Ріо–де–Жанейро у «Ріо». (Фото з сайту kinopoisk.ru.)
«Ріо» — це нова мультиплікаційна розповідь від студії Blue Sky, яка в історію світової анімації вписала такi хіти, як «Льодовиковий період», «Хортон» та інші. Цього разу — знята у форматі 3D. Як зізнався продюсер, режисер і художник–мультиплікатор Карлос Салдана, над цим фільмом він працював майже десять років. А світова прем’єра, яка відбулася в Ріо–де–Жанейро, допомогла Карлосу здійснити його велику мрію — побувати в одному з найколоритніших міст планети. Власне, ця пристрасть автора до Ріо — о, як би його зрозумів наш Остап Бендер! — присутня чи не в кожному кадрі мультика. Тут вам і розкішні пляжі, і неймовірної краси пейзажі, які герої оглядають разом iз відчайдушними дельтапланеристами, і легендарні бразильські мавпочки, що майстерно оббирають роззявкуватих туристів, і, звичайно ж, бразильський карнавал, який завдяки формату 3D кружляє навколо кожного глядача. Головний герой, блакитний папуга Блу, також народився на цьому континенті. Але доля закинула його ще пташеням у далеку засніжену Міннесоту. Там він почувався дуже непогано, і тільки одна проблема непокоїла красунчика Блу — папуга не вмів літати. Одного разу до дому, де мешкав пернатий, постукав дивакуватий чоловік i повідомив, що вид, представником якого є Блу, зникає. Остання надія науковців — привезти Блу до Бразилії, де мешкає представниця цього ж виду Перлинка. Подолавши довгий шлях, птах разом зі своєю потенційною подружкою опиняються... у лапах торговців екзотичними птахами. Рятуючись від неволі, Блу переживає багато пригод, знаходить кохану, друзів... А у фіналі, подолавши власну фобію, красиво кружляє над океаном, притискаючи до грудей поранену Перлинку. Блакитний Блу впіймав свого блакитного птаха удачі!
Над українським озвученням мультфільму «Ріо», який вийшов у прокат учора, працювали уже досвідчені у цій справі українські співаки: Фоззі, Фагот та Еріка. «Ріо» — легкий, веселий, тут ретельні геги — все на рівні, — ділиться враженням від мультика Фоззі. — Про українське дублювання можу сказати тільки одне: ним займався монстр ua–озвучки Костянтин Лінартович. Геніальні «Тачки» — його рук справа».
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
