У західних сусідів України розпочався перепис населення, який цього разу відбуватиметься за оригінальною методикою. Головне статистичне управління Польщі не ставить на меті зайти в кожне помешкання й переписати всіх громадян. Спеціальні інтерв’юери опитають лише 20 відсотків мешканців. Решта поляків можуть добровільно «самопереписатися» через інтернет. Офіційно перепис стартував 1 квітня з відкриття інтернет–сторінки, на якій розміщено віртуальну анкету. Опитування триватиме до 30 червня.
Точну кількість населення буде визначено завдяки державним базам даних: міністерства юстиції, поліції, системи медичного страхування тощо. Вважається, що й таке вибіркове опитування допоможе скласти чітке уявлення про соціальний, віковий, релігійний та національний склад населення Польщі. Інше питання — наскільки ця картина буде адекватною.
«Цей перепис є загрозою насамперед для національних меншин, адже може не виявити їх реальну чисельність, — зазначив у коментарі «УМ» голова Об’єднання українців Польщі Петро Тима. — Вибірка працює проти нас».
Дев’ять років тому, під час перепису–2002, українську національність вказало 30 957 осіб (крім того, 5 863 мешканці Польщі зарахували себе до лемківської етнічної групи). Ці результати неприємно вразили національно свідомих українців. Адже в 50–х роках минулого століття під час операції «Вісла» зі східних кордонів Польщі було виселено 150 тисяч осіб українського походження. Їх вивезли переважно на північ і на захід, причому свідомо намагалися розпорошити громаду. За 50 років асиміляційні процеси «проковтнули» значну частину української меншини: українців поменшало у п’ять разів. Проте в 2011 році дані можуть стати іще неприємнішими, ніж у 2002–му... Не лише через асиміляцію, а й із огляду на технологію перепису.
Зокрема, Петро Тима зазначає, що значна частина українців не зможе взяти участь у переписі через всесвітнє павутиння (це при тому, що більшість поляків скористаються якраз веб–анкетами). «Я знаю соціальний склад українців і знаю, де вони проживають. У тих місцевостях інтернет не є розповсюдженим. Крім того, ті, хто декларував належність до української меншини, — це переважно люди старшого віку. Натомість інтернет більш популярний серед молодих», — звертає увагу Тима.
Позитивно, що статистичне управління вирішило більш ретельно поставитися до гмін (найменших адміністративних одиниць у Польщі), де компактно мешкають національні меншини. Так, громади тих населених пунктів, де проживає понад 10 відсотків меншин, пройдуть повний перепис. «Але таких гмін, де українці становлять понад 10 відсотків, у Польщі лише дев’ять. Цього недостатньо, щоб відобразити повну картину», — зауважує пан Петро.
Від чисельності громадян певної національності залежатиме рівень державної уваги до цієї меншини. «Цей фактор матиме вплив на всі сфери життя національних меншин: престиж, державні видатки на культурні заходи, функціонування шкіл. Зараз місцеве самоврядування бере участь у виділенні коштів на шкільництво. Школи для меншин — дорожчі, ніж звичайні. Якщо у певній місцевості виявиться менше представників цієї національності, постане питання: навіщо утримувати школу?»
Об’єднання українців Польщі проводить просвітницьку кампанію, щоб «наш брат» брав активну участь у переписі. У мас–медіа з’являються агітаційні матеріали. У приміщенні церков, де відбуваються богослужіння українською мовою, розміщено оголошення. Владики Української греко–католицької церкви — митрополит Перемишльсько–Варшавський Іван Мартиняк і єпарх Вроцлавсько–Гданський Володимир Ющак — виступили із закликом узяти активну участь у переписі й виявити національну свідомість.
«Ми апелюємо до кожного українця, щоб він зареєструвався через інтернет», — каже Петро Тима. Окрім того, українська громада вирішила організувати волонтерські групи, які відвідають місця компактного проживання українців і допоможуть людям, у яких нема доступу до всесвітньої мережі. «Ми оснащуємо волонтерів ноутбуками, модемами, щоб вони могли поїхати в село й запропонувати людям поміч у переписі, — пояснює Тима. — Щоправда, всіх не охопимо, особливо малі групи. Дається взнаки розпорошеність українців...»
Однак «технічний» момент — лише один бік проблеми. Прикріша тенденція — коли людина цурається власного коріння. Петро Тима каже, що з роками кількість таких осіб зростає. «Головна причина — асиміляційні проблеми, які характерні не лише для нашої, а й для всіх національних меншин. Окрім того, останніми роками в Польщі побільшало негативної інформації про Україну. Натомість люди звикли ототожнювати себе з «успішним», «виграшним» народом». До того ж, за словами Тими, іще живі в народній пам’яті події повоєнного періоду, коли тільки за те, що ти — українець, можна було стати об’єктом пильної уваги спецслужб.
Ті, хто сумнівається, яку національність вказати в переписному листі, мають змогу віднести себе одразу до кількох (у пункті 14–а респондент має зазначити свою національність, а в 14–б — відповісти на запитання, чи відчуває він приналежність до іншої національності або етнічної групи). «У співпраці з іншими організаціями меншин нам вдалося домогтися декларування подвійної тотожності, — каже Петро Тима. — Людина може зазначити, що є поляком, але якщо вона відчуває духовний зв’язок із українцями — скажімо, хтось із батьків був українцем, — задекларувати й приналежність до української меншини. Або написати, що є українцем, але відчуває приналежність до лемків. Ми сподіваємось, що така постановка питань дасть повнішу етнічну картину польського
суспільства».
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
