Бути у владі — це зовсім не те, що за неї боротися. Чи, скажімо, нею користуватися... Вчора Прем’єр–міністр Микола Азаров, глянувши на пікети під своїми вікнами, зрозумів, що Кабмін відповідає за весь комплекс господарських проблем у державі. Там, на вулиці Грушевського, стояли люди з плакатами «Де обіцяне покращення життя вже сьогодні?», «Збільшите побори — очікуйте революції». Зітхнувши, Прем’єр поділився своїми думками з громадськістю — перед початком засідання уряду. «За все на нас лежить відповідальність: і за цінову стабільність, незважаючи на світові коливання, і за стан доріг, незважаючи на обмеженість ресурсів», — сумно констатував Микола Янович.

Яскравим прикладом дилеми, над якою міркує наша виконавча влада, є ймовірність зниження акцизу на пальне. Того самого, який уряд нещодавно суттєво підняв. І кошти від якого нібито йдуть на дорожнє будівництво. «А скажіть, хіба дороги нам не потрібні? — сам себе запитав Прем’єр, додавши, що яке б рішення влада не ухвалила, все одно знайдуться критики. І насамкінець щиро зізнався: — Важко балансувати між розвитком і споживанням, які непрості рішення доводиться приймати уряду, а ще і відповідати за свої рішення».

У день сміху в нашій країні тихо і без зайвого галасу стартував двомісячник з очищення навколишнього середовища. Влада вирішила зайнятися очищенням не тільки у переносному значенні цього слова. «Мета проста і зрозуміла — всім взятися за наведення порядку, ліквідувати несанкціоновані сміттєзвалища, привести в належний санітарний стан прибудинкові території, парки, сквери, дитячі майданчики, вулиці, дороги, зупинки міського транспорту, навести порядок на цвинтарях», — чітко, лаконічно, небагатослівно поставив завдання Прем’єр.