Усе блищить!

Зажиточні українські модниці дочекалися тих часів, коли не вони в Париж на fashion–шоу, а fashion–шоу — до них. І не просте, а haute couture. Втретє київський бізнесмен Олександр Онищенко в партнерстві з українським Тижнем моди організував Le Grand Fashion Show, на якому, за концепцією, паризькі дизайнери показують свої колекції високої моди. Першим був ліванський чаклун червоних доріжок Елі Сааб, потім наймолодший кутюр’є Франції Стефан Роллан, 31 березня цього року дорогі, жіночні й сяючі сукні показав дизайнер знов–таки ліванського походження, і знову — спец із суконь для червоних доріжок Зухайр Мурад. Як і в попередні роки, у «Мистецькому Арсеналі» організатори постелили білий подіум, затягли білим кольором зал, запросили плато­спроможних фешіоністас і втішалися своєю причетністю до світової моди. Відкривала і закривала шоу топ–модель Кароліна Куркова, із запрошених зірок цього разу недорахувалися Періс Хілтон, яка обіцяла до останнього свою присутність, але відмазалася тим, що їй не сподобалося розміщення крісел у бізнес–класі. Як і належить людині східної культури, помноженої на специфіку haute couture, Зухайр Мурад створив колекцію сезону весна–літо 2011 «Гімн пустелі» із гламурних суконь, розшитих камінням, блискітками, бісером, сексуальних, з глибокими декольте і довгими розрізами, з надміром золотого кольору. І те, що нікого не дратувало на Дженніфер Лопес чи Крістіні Агіллері, раптом страшенно схвилювало київських естетів: фі, як дорого–багато. Друга стандартна позиція: наші тітки з бомонду таке люблять — щоб блищало, переливалося, обтягувало і оголювало. Погоджуюся, важко уявити, куди можна піти у наших широтах у цих вбраннях, що виглядають як костюми до бродвейського мюзиклу «1000 і одна ніч Шахерезади». Яка б українська ікона стилю, якщо такі навіть є, не одягла коротку бірюзову сукню–бюстьє чи прозору золотисту в діл, розшиту по паралелях і меридіанах камінням, на наших заходах вона виглядала б як золота ворона. Проте я чудово уявляю такі строї на пишних східних весіллях чи королівських прийомах: Зухайр Мурад не приховує, що його клієнтками є як східні принцеси і королівські особи, так і голлівудські зірки. Тому не варто захоплюватися національним мазохізмом: «щоб блищало» люблять скрізь. Може, за винятком стриманих північних жінок, але без Тільди Суїнтон висока мода досі не розорилася.

Кутюр’є не переймається питанням, куди вони це одягатимуть. Провівши в Києві шість днів — з 29 березня по 3 квітня — він не тільки вітав Олександра Онищенка з днем народження (який «випадково» збігся з Le Grand Fashion Show) на afterparty в клубі Byblos, не тільки дивився футбол у ложі Суркіса (матч «Динамо»—«Кривбас»), ходив на прямий ефір до Шустера і розглядав Києво–Печерську лавру, а й працював з українськими клієнтками. Першого і другого квітня в шоу–рум, який розмістився в готелі «Рів’єра», приходили зацікавлені модниці — помацати «кутюр» власними руками, сфотографуватися з відомим дизайнером і прицінитися. До речі, ціни на сукні Зухайра Мурада починаються з цифри 18000 євро. Як стало відомо «УМ», три київські модниці зробили замовлення у Мурада, його асистенти зняли всі необхідні мірки, а сам дизайнер, гуляючи вулицями Києва, приглядався, в який би архітектурний ансамбль, точніше його залишки, вписати свій імовірний бутік. У планах Зухайра Мурада також відвідати Ukrainian Fashion Week восени 2011 року.

...Троє кутюр’є у Києві вже були. Домів високої моди, які ще тримаються на плаву в часи повальної демократизації і світової економічної кризи, залишилося зовсім небагато. Тож можемо влаштувати тоталізатор: хто наступний із дизайнерів привезе свою колекцію haute couture в українську столицю. Хто виграє — передає гроші в меценатську організацію Олександра Онишенка TOP 10, яка є організатором цих шоу. Непогано придумано, чи не так?