Повідомлення у позавчорашньому числi впливової американської газети «Нью–Йорк таймс» про те, що сини Муаммара Каддафі бажають усунути батька від влади, щоб один iз них — Сейф аль–Іслам — зміг демократизувати Лiвiю, виглядає дуже правдивим. Можливо, саме у цьому напрямi й розвиватимуться події в охопленiй вiйною країнi. Можливо, батько та сини таємно домовилися, як обійти пильність світу і залишити владу родині? Але не виключено, що «молоді шакали» відчули слабкість «старого лева пустелі» й самі пішли у вирішальний наступ на батька.
«Меч iслама» сховано вдома
Каддафі має численну родину, але на роль гідного спадкоємця чи противника, який відбере владу у батька силою, претендує лише один — Сейф аль–Іслам, ім’я якого перекладається з арабської як «меч ісламу», а повне прізвище звучить Муаммар аль–Каддафі. Близький до клану Каддафі інформатор «Нью–Йорк таймс» повідомив, що Сейф та Сааді «прагнуть іти у напрямi демократизації країни без батька». А один iз братів навіть неодноразово повторював, що «і сам мріяв про повстання». Такий сценарій перевороту всередині родини остаточно піднімає завісу над драмою, яка впродовж багатьох років розігрувалася між Сейфом та його батьком, коли син то закликав батька до проведення політичних реформ, то відмовлявся від таких намірів. План молодих Каддафі також може означати, що оточення полковника відчуває все більший тиск у зв’язку з народним повстанням та нальотами авіації міжнародної коаліції і також прагне відсторонити непоступливого диктатора.
Шiсть синочкiв i «лапочка–дочка»
Аби зрозуміти розклад сил, варто більш прискіпливо придивитися до родини полковника. Сам Муаммар Каддафі народився 1942 року неподалік міста Сарт. Є свідчення, що по материнській лінії в його жилах тече також єврейська кров, зазначає Бi–Бi–Сi. У 27 років Каддафі з групою інших молодих офіцерів здійснив державний переворот, усунувши від влади короля Ідріса І. Він уславився у світі своїм ексцентричним одягом, поведінкою, стилем говорити та тим, що до його особистої охорони входять жінки. Свою політичну філософію полковник виклав у творі під назвою «Зелена книга» — це альтернатива і соціалізму, і капіталізму, але з домішками ісламу. 1977 року Каддафі винайшов систему під назвою «Джамахірія» або «держава мас», у рамках якої влада перебуває в руках тисяч «народних комітетів». Але насправді він зберіг абсолютний контроль над країною.
Зi своєю першою дружиною Фатіхою, шкiльною вчителькою, Муаммар навіть не бачився до весілля. Шлюб тривав лише шість місяців, тому перший син Каддафі — Мухаммад — народився вже після розлучення. До останнього часу він очолював Олімпійський комітет Лівії та раду директорів державних компаній стільникового та супутникового зв’язку.
Друга дружина Каддафі — Сафія Фаркаш — стала матір’ю шістьох його синів і однієї доньки. Подружжя також всиновило хлопчика Мілада та дівчинку Ханну, яка загинула чотирирічною під час американських бомбардувань Тріполі 1986 року. 34–річна нинi донька Каддафi Аїша — юрист. Вона входила до групи адвокатів, які здійснювали захист іракського диктатора Саддама Хусейна. 2006 року Аїша вийшла заміж за одного двоюрiдних братів батька. Після початку повстання в Лівії першою з родини Каддафі намагалася втекти на Захід, але їй не надали притулку.
Син Хаміс — офіцер поліції, який пройшов підготовку в Росії, а тепер очолює підрозділ лівійського спецназу. За непідтвердженими повідомленнями, саме Хаміс Каддафі командував кривавим придушенням протестів у Бенгазі. Про другого з молодших синів, Саїфа Араба, відомо мало. Хіба що 2008 року німецька поліція конфіскувала його «Феррарі» за надто гучні вихлопи. Повідомлялося, що на той час він навчався в Мюнхені. Ще один син — Ганнібал — уславився хамським характером. Працював у державній компанії з контролю над водним транспортом для перевезення нафти, тому часто бував за кордоном. 2005 року його звинуватили в побитті у Парижі своєї вагітної подруги. 2008 року Ганнібала заарештували в Женеві за те, що він разом iз тепер уже дружиною побив двох співробітників готелю. Лівійська сторона роздула цей конфлiкт iз Ганнібалом у ролі потерпілого до європейського політичного скандалу, включно зi скасуванням віз та відносин зi Швейцарією та ЄС.
Такою ж колоритною особою, як і батько, є один iз середульших синів — Мутассім. Цей полковник лівійської армії намагався влаштувати державний переворот і відібрати владу в батька. Коли ж змова провалилася, втік до Єгипту. Утiм Каддафі–старший усе вибачив сину і дозволив повернутися на батьківщину. Тепер Мутассім є його радником iз національної безпеки.
Претендент №1
Але «Нью–Йорк таймс» звертає увагу читачів передусім на двох старших синів Муаммара та Сафії — Сейфа (ЗМІ інколи подають це ім’я у транскрипції Саїф) та Сааді, вказуючи, що вони є прибічниками політичної та економічної відкритості Лівії у західному стилі, тодi як Хаміса та Мутассіма вважають радикалами. Газета вказує, що «прозахідний» Сейф та «фундаменталіст» Мутассім є суперниками за успадкування влади.
Але впливовiшим захiднi аналiтики називають усе–таки 38–річного Сейфа. Сейф здобув чудову освіту: закінчив університет «Аль–Фатех» у Тріполі та продовжив навчання у Віденському університеті й Лондонській школі економіки, де здобув звання доктора філософії. Досконало володіє англійською, тому з початком заворушень саме він давав інтерв’ю світовим телеканалам. Як прибічник лібералізації лівійського ринку очолює Міжнародний благодійний фонд розвитку імені Каддафі. Активний і добре обізнаний у міжнародних справах, зокрема є автором плану облаштування державності Палестинської Автономії. Сейф очолював лівійську делегацію на переговорах про відновлення відносин з Італією та США. 2007 року вів переговори з президентом Франції Ніколя Саркозі про постачання до Лівії французьких ракет та інших озброєнь, за допомогою яких лівійська армія тепер придушує повстанців. 2008 року вів переговори у США з держсекретарем Кондолізою Райс про звільнення лівійських політв’язнів. Він неодноразово був учасником міжнародних переговорів з ісламістами про звільнення заручників, зокрема на Філіппінах.
Сейф не одружений, хоча довгий час був у партнерському зв’язку з ізраїльською акторкою Орлі Вейнерман. Відомий тим, що з великим розмахом відзначає дні народження, влаштовуючи почергово розкішні вечірки у Сан–Тропе, Монако чи Чорногорії. Гостями вечірок були принц Монако Альберт, російський мільярдер Олег Дерипаска та інші високі особи зi світу політики, бізнесу та мистецтв.
2006 року Сейф гостро розкритикував ретроградний стиль правління батька і залишив Лівію, але невдовзі повернувся. Молоде покоління лівійців вважає саме його «сучасним обличчям країни», пише «Нью–Йорк таймс».