У зал УНІАН, де вчора відбувалася прес–конференція, ректор Національного університету харчових технологій Анатолій Українець увійшов, спираючись на ціпок. «Після того, як зі мною вчинили так несправедливо, я півтора місяці серйозно хворів. Стався гіпертонічний криз, відмовили нирки», — пояснює Анатолій Іванович. Проте чоловік знайшов у собі сили боротися далі.
...Ще в п’ятницю в редакцію «УМ» зателефонували працівники університету й попросили допомоги. На посаді ректора вони хотіли б бачити Анатолія Українця, який обіймав цю посаду з 2003 року. Їм же нав’язують Сергія Іванова, який виконував обов’язки ректора останні кілька місяців. «Річ у тім, що ми не голосуємо, а делегуємо свої повноваження керівникам — завкафедрами та деканам. А як проголосують вони — ми не знаємо. Адже багатьох Сергій Іванов змінив на своїх людей. Такий ось вибір без вибору», — у відчаї кажуть співробітники вишу. Вибори, в яких брав участь один–єдиний кандидат Сергій Іванов, мали відбутися вчора. На момент, коли верстався номер, результат голосування ще не був відомий.
«Я не став брати участі в цих виборах, оскільки вони незаконні, — пояснює Анатолій Українець. — Адже, згідно з рішенням суду, я й досі залишаюся чинним ректором». Уся ця каша довкола Університету харчових технологій заварилася минулого року. В Анатолія Українця саме сплив термін контракту, згідно з яким, він обіймав посаду ректора впродовж останніх семи років. 2 липня відбулися перевибори, під час яких Анатолій Українець набрав 90 відсотків голосів, а його опонент, професор цього ж університету Валерій Мирончук — 10 відсотків. Але 9 липня вже направлені в Кабмін на погодження документи МОН відкликало. З’ясувалося, що на крісло ректора є... ще один претендент, такий собі Анатолій Стовпчатий. Результати виборів Міносвіти оголосило недійсними, а самого Українця прямим текстом попросили написати заяву за власним бажанням. Спочатку таку пропозицію ректор почув від заступника міністра Євгена Сулими, а потім і власне міністра Табачника. «Я поцікавився, на якій підставі? Адже університет за рейтингом працедавців у 2010 році піднявся з 30–ї позиції на 9–те місце. Конкурс на окремі факультети в нас сягає 12 осіб на місце, — каже Анатолій Іванович. — Табачник відповів, що є політичні обставини, та й з інших міністерств просять... Під цим тиском я справді написав заяву на звільнення, але потім її відкликав. Однак у вересні трудовому колективу представили нового в.о. ректора Сергія Іванова. Ми просили Міносвіти призначити процедуру повторного голосування, щоб дати шанс вже згадуваному Анатолію Стовпчатому. Але це прохання міністерство проігнорувало». Від пережитого Українець опинився на лікарняному ліжку, а коли отямився після серйозної хвороби, то вирішив добиватися справедливості в суді. І останній визнав — Анатолій Українець залишається чинним ректором вишу.
Чим не догодив МОНу ректор, який стільки зробив для рідного університету й за якого горою стоять викладачі та студенти? Пан Анатолій має припущення: незадовго до цих подій його просили передати частину університетської оздоровчої бази «Буревісник», що в Кончі–Заспі, приватній особі, але він відмовився. «А може, через те, що в мене прізвище Українець?» — гірко жартує Анатолій Іванович, якого тепер цькують у стінах рідного вишу (чоловік каже, що для працівників університету тепер небезпечно з ним навіть заговорити в коридорі — починають переслідувати). До речі, вищезгаданий пан Стовпчатий одразу втратив інтерес до ректорського крісла НУХТ, як тільки на посаду в.о. було призначено Сергія Іванова, донедавна — проректора Національного авіаційного університету. Останній хоч і жодного стосунку не має до харчових технологій (він хімік за освітою), та має інші козирі — його вважають протеже регіонала Максима Луцького, виконувача обов’язків глави парламентського Комітету з питань освіти і науки та кума Дмитра Табачника. Суперники в Анатолія Українця, як бачимо, серйозні й могутні.