ВР поки що не прийняла законопроект Альони Бондаренко про скасування квоти на українську музику. Депутатка від «регіоналів» заявила, що «захищає інтереси слухача», які реалізуються шляхом «свободи вибору». Дуже точно оцінив ситуацію Юрiй Рибчинський: соромно, що в Україні українське потребує квотної підтримки, та ганьба тим, хто намагається її ліквідувати. Кого ж захищає А. Бондаренко? Яка у слухача свобода вибору? У «маршрутках» і просто з ефіру вибрати українську пісню чи класичну музику неможливо. Насправді вибирають те, що їм потрібно, власники FM–радіо та телеканалів, встановлюють так званий «формат» і нав’язують це слухачам і глядачам. Депутатка захищає інтереси цих власників, а вони (майже всі) не є громадянами України, тому мають не лише комерційні, а й політичні інтереси.
Усі держави, захищаючи свої інтереси, використовують квоти. У Росії діють квоти на ввіз труб, м’яса, робочої сили тощо, в ЄС високі ввізні мита. В Україні встановлено квоту на імпорт цукру–сирцю. Хоча імпорт міг би знизити ціни для споживача, держави захищають власного виробника. Крім товарів, держави захищають свої духовні цінності, а А. Бондаренко «захищає» споживачів–попсоманів. Згубність такого «захисту» стає очевидною на прикладі професійного футболу, який є і спортом, і шоу. Всі країни мають ліміти для іноземних футболістів у клубах. Комусь може здатися, що глядачі зацікавлені у скасуванні квот: гра за участю класних зарубіжних виконавців, яких здатні купити олігархи, стала б видовищнішою, команда зайняла б вище місце. Але для вітчизняного футболу це був би крах: зникла б підтримка дитячого та юнацького футболу, зменшилася б кількість учасників аматорських ігор, не було б із кого формувати збірну.
А. Бондаренко й ті, хто стоїть за нею, хочуть, щоб в Україні не було ні виробників, ні своїх футболістів, ні творців і виконавців власної музики, щоб ми перетворилися на споживачів, слухачів усього зарубіжного. Якщо депутатці, «захисниці» слухачів, удасться довести цих слухачів до деградації, то їм будуть потрібні лише хліб та видовища. Яка там власна творчість! І тут на останньому етапі влада «знайде» вихід: глядачам, підготовленим «Русским радио», треба влитися в «русский мир», який забере нашу землю, наші ресурси. Там за некваліфіковану працю слухачі отримуватимуть хліб і будуть досхочу слухати російську попсу, дивитися російські «мильні» мелодрами та детективи.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
