Усе почалося з того, що на звалищі відходів у Дніпродзержинську виявили поліетиленові мішки з... мертвонародженими немовлятами. Розпізнати їх було неможливо, проте скандал розгорівся настільки гучний, що прокуратура вже порушила кримінальну справу за статтею, яка передбачає відповідальність за службову недбалість iз максимальним покаранням до трьох років обмеження волі. Як повідомив старший слідчий прокуратури Дніпродзержинська Денис Шевченко, головну провину людей у білих халатах вони вбачають у тому, що в історії пологів має бути обов’язково відображена згода батьків на поховання мертвонародженого, але цього у 9–й міській лікарні Дніпродзержинська не дотримувалися. Та й багато з батьків чи родичів дітей, які так і не побачили світ, обурені таким ставленням медиків.
Співробітники місцевого спецкомбінату, який займається захороненням відходів, запевняють, що про вміст мішків не знали й знати не могли, оскільки таку перевірку здійснити їм не під силу. Медики своєї провини не визнають, адже, за їхньою термiнологiєю, якщо мертвонароджене — то це не «дитина», а всього–на–всього «плiд», тобто труни не потребує. Словом, «людський матерiал»...
А що говорять у таких випадках законодавчi норми? Згідно з Інструкцією МОЗ «Про порядок заповнення і реєстрацію випадків смерті дітей у перинатальному періоді», «поховання трупів мертвонароджених дітей і дітей, які вмерли на першому тижні життя, провадить заклад охорони здоров’я. При наполегливому бажанні батьків провести поховання дитини, яка вмерла в перинатальному періоді, труп може бути виданий після реєстрації закладом охорони здоров’я смерті (мертвонародження) в органах реєстрації актів громадянського стану». Отже, мертвонароджених дiтей пологовi будинки мусять ховати за власний кошт i, так би мовити, власним органiзацiйним ресурсом.
До вiдома читача: минулого року в Українi, згiдно з даними Держкомстату, народилося 497 тисяч 700 дiтей. Контрастом до цiєї цифри виглядає сумна статистика — 3300 мертвонароджених малюкiв.
Сергій ДОВГАЛЬ,
Марина ОЛІЙНИК