«Ви присягали на вiрнiсть народу...»

24.03.2011

Пане Президенте, пишу Вам вiд iменi жiнок–українок, яким не байдужа доля України, її мова, культура, iсторiя, її славне i трагiчне минуле — в цiлому наша незалежна Україна. Ми хочемо, щоб нашi дiти й онуки виростали на засадах християнської моралi, чесними, добрими, розумними i понад усе любили Бога i свiй рiдний край.

За час Вашого керування державою ми стрiмко повертаємося у рабське становище. Але ж ми — вiльний народ. Маємо свою незалежну державу, за яку так дорого заплатили — мiльйоннi жертви, рiки кровi... Наша земля вкрита могилами, i Вам, пане Президенте, треба пам’ятати про це. Не заперечуйте всьому свiтовi того, що Голодомор був геноцидом українського народу, i не ставайте поряд iз нашими кривдниками проти власного народу. Такого у свiтi ще не було. Ви — український Президент, Вас обирав український народ, Ви присягали йому на вiрнiсть, тому зобов’язанi тiльки йому служити. Це Ваш святий обов’язок.

...У 1997 роцi на запрошення свого брата я побувала в Голландiї. Там зустрiчалася з українською дiаспорою. На моє запитання, що нам треба зробити, щоб так жити, як живуть громадяни цiєї держави, один українець–бiзнесмен вiдповiв: українцям треба чiтко усвiдомити, що Україна — земля наших предкiв i ми господарi на нiй, а населення iнших нацiональностей треба навчити i зобов’язати шанувати ту землю, на якiй вони живуть, яка їх годує, вони повиннi з повагою ставитися до всього українського, бо мають такi самi права, як i українцi. Друге — закон є один для всiх, i нiхто нiколи не має права його порушувати. Третє — це чесна i добросовiсна праця. Ось так живуть люди в цивiлiзованих країнах, де поважають себе, один одного, люблять свiй край, i за це держава щедро нагороджує їх добробутом i турботою про їхнє життя.

А що в нас? Звiдки i хто вносить той розбрат у державi, й кому це вигiдно? Вiдповiдь проста: вигiдно тим, хто не хоче, щоб Україна була незалежною державою. Українофоби люто ненавидять усе українське, зневажають нашi державнi символи. Не один раз було знищено, обпльовано наш прапор, зруйновано пам’ятники наших героїв. Чи хтось понiс за це хоч якесь покарання? Правоохороннi органи навiть не шукають тих злочинцiв i не звертають на це уваги. Так скажiть, пане Президенте, де ще у свiтi буває така зневага до того, що святе для народу? А тепер погляньмо, хто стоїть на стражi наших порядкiв? Хто керує нашою освiтою? Кого вони виховають? Яничарiв, безбатченкiв, безхребетних плазунiв та всiляких пристосуванцiв без роду i племенi. Що чекає в майбутньому наших дiтей? Громадянин Табачник, якому немає рiвних у лютiй ненавистi до українського народу, хоче нам розповiсти i переписати на свiй лад нашу iсторiю, а громадяни Колесниченко, Єфремов та iншi дуже захотiли ще й знищити нашу мову, узаконивши росiйську як другу державну.

Але ми, українськi жiнки, кажемо таким українським ненависникам: «Годi!». Ви не маєте жодного стосунку до наших визвольних змагань i до незалежної України, якою тепер на всiх рiвнях керуєте. Ми вiльний, нескорений народ, маємо свою мову, культуру, iсторiю. Саме Київ, а не Москва чи Санкт–Петербург, був колискою цивiлiзацiї. Ми не кочовики, не зайди i не завойовники. Ми — цивiлiзований народ, який iз давнiх–давен орав, сiяв, вирощував хлiб i має величезну культурну спадщину! Таким скарбом не може похвалитися жоден народ свiту. Нашi князi, гетьмани, полководцi були високоосвiченими людьми й у свiтову культурну скарбницю вклали вагомий внесок. Наша княжна Анна–Ярославна, королева Францiї, присягала на Євангелiї, яке привезла з собою з Русi–України. Згодом на ньому присягали всi королi Францiї. До сьогоднi зберiгається та унiкальна релiквiя в центральному музеї Парижа. Княжна Анна на той час була найосвiченiшою жiнкою в Європi.

Ми маємо ким i чим пишатися. До всiх, хто любить землю, на якiй проживає, шанує культуру, мову, звичаї українського народу, ми ставимося з великою пошаною. Бо представники iнших нацiональностей, якi проживають в Українi, мають право користуватися всiма благами, якi посилає нам Господь. Але тi, хто ненавидить нас, принижує, шкодить нашому поступу вперед i робить нам зло, поваги вiд нес нехай не чекають. Краще їм пошукати iнше мiсце для проживання...

Закликаємо всiх українських громадян до злагоди, порозумiння i спiвпрацi на благо нашої України, щоб була вона духовно багатою, заможною, щасливою i пишалося нею наше майбутнє поколiння.

Слава Українi! Слава нескореному українському народовi!

Марiя ПЕТРОЩУК–КУШПЕТА,
85 рокiв, колишнiй полiтв’язень,
учасник Кiнгiрського повстання,
за дорученням членiв Сокальської районної
органiзацiї Союзу українок
Львiвська область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>