Романтична сукня плюс лаконічний кейп або пальто
На часі правильно було б писати, як дизайнери трактують весняну моду, але в даній ситуації маємо говорити про тенденції сезону осінь–зима 2011—2012.
По–перше, в ньому має бути багато суконь — 90% дизайнерів показали сукні в діл, традиційні романтичні й актуальні. «Семидесятницькі» струменіючі шифонові квітчасті сукні Анна Бублик пропонує носити зі шкіряним паском і крислатим капелюхом. У Лілії Пустовіт кобальтові сукні–сорочки з оранжевим принтом і сталевого кольору сукні–сарафани на одне плече виглядають нарядно і актуально водночас. Більш авангардний варіант — сукня, в якій шифонова блуза ніби заправлена в шифонову спідницю на резинці від Федора Возіанова. Продовжуючи шифонову тему, згадаємо, що Анна Октябрь зробила шифонові сукні–міді з заниженою талією, котрі поєднують у собі плісировану спідницю і блузу, а дизайнерський тандем LUVI — короткі «оголені» сукні з драпіруваннями, а Олена Даць — «французькі» чорні шифонові сукні традиційного силуету.
Короткі та сукні середньої довжини так само в пошані у наступному сезоні, як і кілька попередніх (узагалі світова мода вже 4–й сезон топчеться по старих трендах, одночасно перебуваючи в 70–х, 80–х, 20–х роках минулого століття, трохи видозмінюючи деталі й істерично метаючись від смужки до квітки).
Чудові сукні–міді — приталені і з широкими спідницями, коктейльні, теплі, повсякденні — показала Надя Дзяк, декор цих суконь полягає в графічних переплетіннях швів, «кіс», які моделюють силует у бік жіночності. Крій консервативних чорних суконь Ірини Каравай більш ніж ідеальний. Лаконічно і бездоганно, декор у вигляді 8–бітних комп’ютерних ігор — аркади, боулінг, які нагадують схеми українських вишивок хрестиком. Якщо стоїть завдання продемонструвати свою стриманість і гарне виховання — вам сюди, сукні–трапеції Ірина знову пропонує носити зі «стрункими штанцями». Респектабельність, хороший смак і лаконічність проголошують також сукні для бізнес–леді від Олени Голець. Слід наголосити, що ознакою модності є довгий рукав у сукні — як повсякденній, так і вечірній, та глухий, закритий верх — як у Анни Октябрь, Лілі Пустовіт, Ірини Каравай, Олени Голець, kamenskayakononova.
Модний експериментаторський акцент у новому сезоні перенесено на плече. Округлий рукав–реглан, розширена лінія плеча приспущена, покаті плечі — у Ігоря Кікотя, Федора Возіанова, Олесі Гринь, Маші Бєх. Не забувайте також, що в моді як приталені по фігурі сукні (цитата з Едіт Хед: «Сукня має бути достатньо облягаючою, щоб показати, що ви жінка, і доволі вільною, щоб показати, що ви леді»), так і сукні з поясом — взагалі в осінньо–зимових колекціях дизайнери роблять акцент на талії.
Поширений образ — жінка в довгій, часто шифоновій, сукні і в пальті, причому романтична сукня або спідниця поєднується з лаконічним пальтом, мінімалістським або авангардним. Українські дизайнери в новому сезоні пропонують багато цікавих варіантів — починаючи з чорних пальт із рукавами з хутра лами із завищеною талією від Лілії Літковської, бездоганних жакетів з погонами, ґудзиками–аксельбантами від LUVI, об’ємними пальтами oversize від kamenskayakononova.
Модні брючні костюми, в тому числі й модні оксамитові брючні костюми, слід шукати в колекції Олени Голець «Камелія», оформленій у стилістиці вершників, скачок, кінно–спортивного аристократизму і Hermes.
Урбан і casual — це «квадратно–прямокутна» колекція Крістіни Бобкової, актуальна колекція з відблиском і об’ємами(в сенсі фактур) Володимира Подоляна, пастельно–ностальгійна — Анни Октябрь, образи сучасних філософів–кочівників — від Олени Буреніної.
Повітряні кульки у сукні, декаданс у лоферах і череп на причинному місці
Якби мода складалася тільки з одягу, не бачити б дизайнерам мільйонних статків і поклоніння споживацького суспільства. До того, як сучасні теоретики винайшли поняття Dreamketing (маркетинг мрії), його вже століття експлуатують практики Fashion–бізнесу. Мода — це насамперед магія, виражена в образах, картинках, візуалізації ідеалу.
Олексій Залевський, майстер несамовитих шоу, на 28–му Ukrainian Fashion Week розповів історію про кохання — він, французький льотчик, в галіфе, шоломі і з вусами, вона — легковажна жінка–свято, ще один він, в кінці всі один одного постріляли, й історія знову починається від Адама і Єви. Переказати словами багатство образного ряду, стайлінг, деталі неможливо. Одяг Залевського, який із сезону в сезон використовує свої улюблені прийоми в дизайні, завдяки його епатажним шоу набуває енергії мрії, і, як каже дизайнер: якщо я живу з цього, значить мій одяг продається.
Інший підхід до образності продемонстрував Федір Возіанов — надзвичайно тонкий художник у моді. У нього сіра колекція з різними тональними переходами, складний крій, ніяких афектацій, але я вам опишу перший вихід: замріяна меланхолійна красуня в сірому довгому пальті, з–під якого визирає ще довша спідниця і білі зав’язки блузки, везе на коліщатках червоного дротяного коника, а в іншій руці тримає таку ж силуетну парасольку. Зворушливо, ніжно і точно. А з «парашута» фінальної коралової сукні, в якій вийшла французька гостя UFW, чорношкіра модель Джі Діінг, почали вилітати яскраві повітряні кульки! Диво! За словами дизайнера, це асоціації з дитинством.
Чудово стилізувала свою колекцію Олена Буреніна —мотузки на голові моделей, схожі на дреди, плюс намотані квітчасті шматинки нагадували про африканські, східні головні убори і зачіски, черевики на грубих підборах і з хутром, грубі шарфи, бруднуваті кольори одягу, зістарені тканини; з цього чудово читалися екологічні теми, переробки вторсировини, критика бездумного споживання і другого життя одягу.
Але Артем Климчук у цій історії стоїть окремо — його невелика колекція (10 одиниць), представлена у вигляді перформенсу в концепт–сторі Ательє,1, виглядала як розкішна fashion–story в стилі ретро: концептуальна, не позбавлена претензійності. Артем одягнув моделей у чорні довгі сукні, розшиті бісером, камінням Swarovsky, трикотажні кардигани з пайєтками, пальто ручної в’язки — і примусив читати книжку, валятися в ліжку, дивитися кіно, грати в шахи, виконувати балетні вправи, тобто занурив у світ необтяжливий, легкий і безпечний. Причому в цих образах — чорні і бежеві сукні, червоні губи і тіні з блиском, чорні і червоні блискучі туфлі–лофери — читається декадентська печаль за минулим, яке не повернути штучним способом. Коктейлі з мартіні, шампанським і м’ятою і день народження Артема слугували додатковими спецефектами вечірки–перформенсу. Було круто і атмосферно, як прийнято говорити в таких випадках у модних колах.
Арсенал — це модно
Переїзд Ukrainian Fashion Week у «Мистецький арсенал» більшість публіки і дизайнерів оцінила позитивно. «Мені страшенно подобається це місце, воно атмосферне, історичне, і я хочу побажати Тижню, щоб він тут затримався якнайдовше», — сказала «УМ» дизайнерка Олеся Теліженко, яка не брала участі в показах, а представляла в шоу–румі в рамках «Комерційної платформи» свою другу лінію одягу. Серйозним недоліком була невідрегульована вентиляція приміщень — за 6–8 показів від тонн професійного світла стояла така спека, що плавлення макіяжу можна вважати найменшим злом.
Технічні і технологічні параметри Арсеналу залишають бажати кращого, бо, як каже голова оргкомітету UFW Ірина Данилевська, «в нашій справі немає дрібниць — це гасло висить в офісі Тижня». Але по–перше, давайте не будемо робити вигляд, що в нашій країні запанувала така ідилія, що тільки спека на показах Тижня — фі, як негламурно і відстійно, по–друге, подію із такого заходу роблять зовсім інші речі. Семінар відомої голландської «трендсеттериці» Лі Еделькорт, круглий стіл із міжнародними учасниками UFW про перспективи українських дизайнерів на міжнародному ринку, презентація проекту для молодих фешн–дизайнерів, стилістів, фотографів Bazaar Fashion Forward, презентація книги Voronin, шоу–рум, виставка реконструкцій європейського одягу «Від готики до Ренесансу» — для країни, в якій немає індустрії моди, тільки окремі фрагменти, острівки і таланти, це хороше доповнення до сезонних колекцій.
Кого вважати «новими»?
Цього разу мало порадували учасники програми «Нові імена». Валерія Печена з колекцією верхнього чоловічого одягу, об’єднаного темою вуличних проповідників і лідерів сект, запам’яталася всім грамотною і актуальною колекцію, віднині вона — серед надій української моди. Мені сподобалася колекція львів’янки Олесі Гринь — між монашкою, «синьою панчохою» і дівчиною в стилі японців — вийшов чудовий образ: чорні закриті сукні довжини 3/4, з приспущеними складнокроєними плечима, асиметричними пальтами, білими сорочками, «заляпаними» небесно голубою фарбою. Багатообіцяюче. Цікаво мислить Ольга Соболь, в її колекції дуже складні об’ємні, якісь аж кінетичні конструкції суконь і спідниць, ефектні «зморшки»–складки на сукнях, незвичайні силуети, тільки перебір із декоративними котиками–півниками, які виглядали по–школярськи в цій ситуації заважає відзначити її високими епітетами. У програмі Fresh fashion м’ятно–ностальгійну, наївно актуальну колекцію показала Анна Октябрь, використавши красиві ніжні відтінки жовтого, випраного блакитного, м’ятного, бежевого кольорів, представивши високі брюки, схожі на кримпленові, довгі плісировані спідниці, об’ємні пальта–ковдри.
Колекція Anouki Bicholla, яку представила дружина Кахи Каладзе Анукі Арешидзе разом із грузинським дизайнером Бічола Тетрадзе, запам’яталася тим, що дизайнери поставили на високі шпильки і вдягли в шкіряні спідниці і обтягуючі брюки український гурт Kazaky, дуже популярний в інтернеті, та неймовірно красивим образом самої Ануки на поклоні: екс–модель була одягнена в широку спідницю Prada і капелюшок з мухоморами Пітера Аткінсона. Сама колекція із волока і шкіри нагадувала макквінівські силуети і розробляла тему «яйця», з якого починається життя. До речі, Олена Рева, теж дружина футболіста і теж колишня модель, разом зі своєю подругою Оленою Майстренко (разом дует Obrani) вперше на UFW представили колекцію, в якій можна знайти цікаві вечірні сукні, причому кольорові, а не чорні чи бежеві.