Ключі до професійної армії

Коли кажуть «перехід на професійну армію», уявляють новітню зброю і техніку та солдатів–контрактників. Проте є ще один не менш важливий аспект — забезпечення солдатів та офіцерів житлом. Якщо військова справа — професія, а військова служба — робота, то, обираючи її, людина має бути впевнена у завтрашньому дні, мати дах над головою для своєї родини. А що на військову зарплатню купити квартиру можна буде ще не скоро, то цю квартиру повинна дати держава, і зокрема — Міністерство оборони. Щороку все більше родин військових заселяються у нові квартири, проте приріст цей, порівняно з квартирною чергою, наразі занадто малий. Хоча за роки незалежності України для військових побудували та придбали понад 85 тисяч квартир, ця проблема залишається невирішеною. У Міноборони планують кардинально змінити стан справ у цій царині за допомогою відповідної програми, розрахованої до 2017 року, за якою планується побудувати і здати родинам військових близько 45 тисяч квартир. Як цього можна досягнути, пояснював для «УМ» заступник міністра оборони України Ігор Кушнір.

Що маємо

Упродовж 2010 року військовим та їхнім родинам надали 2020 квартиру. Дочекалися насамперед ті, хто простояв на квартирному обліку від 15 до 20 років, прослужив у Збройних силах більше 25 років, сім’ї загиблих та тяжкохворих військовослужбовців, а також багатодітні родини. Це значно більше, ніж упродовж попереднього, 2009–го, року, за уряду Юлії Тимошенко. У 2011 році планується здати військовим 3500 квартири. Із Держбюджету–2011 за загальним фондом на це призначено 200 мільйонів гривень і за спеціальним — 335 мільйонів гривень.

Однак, станом на 1 січня 2011 року, на квартирному обліку ЗСУ стоять 45 175 родин військових. На заслужене житло чекають 33 434 військових дійсної служби, зокрема 6 329 рядових та сержантів, які служать за контрактом. Також у черзі 11 741 військовий зі звільнених у запас або відставку, з яких 5 433 звільнені пiд час реформування Збройних сил. Найгірше забезпечені житлом військові у Києві (17% від загальної кількості безквартирних), Автономній Республіці Крим і Севастополі (майже 11%) та Львівській області (понад 8,5%). Не краща ситуація й у Вінниці, Львові, Одесі, Харкові, Полтаві, Дніпропетровську, Запоріжжі. Разом ці регіони дають майже половину загальної черги на житло.

Комплексний підхід

Ліквідувати до 2017 року квартирну чергу як явище має «Комплексна програма забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів Внутрішніх справ, Державної кримінально–виконавчої служби, службових митних органів та членів їх сімей». Згідно з цим документом, 100–відсоткове забезпечення військовослужбовців житлом коштуватиме 13,4 мільярда гривень, адже будівництво не починатимуть iз нуля. Наразі у Міноборони 156 об’єктів незавершеного будівництва, половину з них уже добудовують, запевняє заступник міністра оборони Ігор Кушнір. З його слів, за п’ять наступних років на всіх цих майданчиках збудують достатньо квартир для забезпечення 23450 сімей безквартирних військових. Є також 97 об’єктів казарменого резерву, переобладнавши ці будинки та реконструювавши їх, можна отримати близько ще 4000 квартир.

Лише 46% вартості всієї програми планують отримати із загального фонду держбюджету, решту — з інших джерел. «Ідеться, зокрема, про спецфонд, наповнення якого цілком залежить, від реалізації надзвичайно важливих у контексті «військового житла» змін у законодавстві, — каже Ігор Кушнір. — У парламенті жваво дискутується законопроект 6644, який дає можливість Міноборони для вирішення квартирного питання використовувати не лише надлишкове майно та нерухомість, а й земельні ділянки. При цьому наша позиція стає значно привабливішою для потенційних інвесторів і збільшує шанс військових отримати житло».

Як у сусідів?

Керівництво Росії обіцяє повністю забезпечити житлом військових до 2012 року. У проекті бюджету РФ на 2011—2013 роки на будівництво постійного житла для військових планують виділити 52 мільярди рублів (близько двох мільярдів доларів). Зокрема, на 2011 рік на ці заходи виділяється 20 мільярдів рублів, за які мають побудувати 30 тисяч квартир. У російській армії право на житло мають усі військовослужбовці–контрактники, хоча лише окремі з них здобувають право на свою квартиру після перших п’яти років служби, решта — після 20 років або після звільнення з поважних причин. Водночас впровадили механізм державних житлових сертифікатів та іпотечного кредитування. У 2005 році вступив у дію федеральний закон «Про накопичувально–іпотечну систему житлового забезпечення військовослужбовців», який iз 2009 року запрацював у штатному режимі. На іменні рахунки учасників держава перераховує кошти з держбюджету. Бажаючі зможуть купити собі на них квартиру за допомогою іпотечного кредиту або участі на паях у будівництві. Експеримент iз запровадження «військової іпотеки» почався 2005 року. Для участі відібрали 300 військових. До 2011 року 232 iз них придбали житло.

На цьому тлі різко збільшує видатки на оборону і Китай. Пекін оголосив, що вони збільшаться на 12,7% й досягнуть рекордних 91,5 мільярда доларів. Цікаво, що китайський уряд пояснює це також необхідністю підвищити рівень життя військових за рахунок збільшення зарплатні та надання їм квартир.

ПРЯМА МОВА

Ігор Кушнір, заступник міністра оборони:
«Безквартир’я — це удар по престижу»

— Пане Ігоре, яким чином Міністерство оборони планує приваблювати інвесторів для участі в будівництві житла для військових?

— По–перше, донедавна, за чинним законодавством, час від розробки проектної документації до початку будівництва займав майже рік. Нині його скоротили. Далі — подолання інших бар’єрів. Наприклад, щодо оформлення державних актів на землю військових містечок. Складність у тому, що багато з них просто не мають цих документів. Чому? У бюджеті Міноборони кошти на це не передбачаються. Водночас це чималі витрати. Хто їх має взяти на себе? Інвестор? А де гарантія, що саме він переможе у тендері? Окрім цього, учасники аукціону на право забудови тієї чи іншої ділянки мають підготувати відповідну проектну документацію. А це ще більші кошти. І знову ж те саме питання: а якщо переможцем торгів визнають іншого учасника? Щоб захистити інтереси потенційних інвесторів та запобігти корупції, наші фахівці підготували низку проектів постанов Кабміну, зокрема «Про затвердження порядку проведення відкритих конкурсів із залученням коштів юридичних та фізичних осіб у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей».

— А скільки загалом квартир передано військовому відомству за підсумками співпраці з підприємствами–інвесторами?

— За договорами спільної забудови, впродовж 2005—2010 років без бюджетних коштів отримано 1801 квартиру та зараховано до спецфонду коштів у сумі 44,378 мільйона гривень. Та, починаючи з 2007 року, рішенням Кабміну було заборонено укладання будь–яких угод про спільну забудову земельних ділянок вивільнених військових містечок. Зараз ми докладаємо зусиль, щоб зрушити цей «потяг». Проект відповідної постанови Кабміну Міноборони вже опрацювало.

— А які наразі потужності підприємств будівельного комплексу Міноборони? Чи можуть вони зробити внесок у загальну програму будівництва житла? Адже так буде дешевше...

— Підтримка відомчого будівельного комплексу — пріоритетна тема для нас. Але ми давно увійшли у ринкові відносини, де все визначає мінлива кон’юнктура. А це не стабільність. Подолати її можна лише завдяки активному використанню власного виробничого потенціалу. І він у нас є. Щоправда, тривалий час ці підприємства були сам на сам зі своїми проблемами. У результаті багато втрачено з того спадку, який нам дістався від Радянської армії. Нині ми всіляко намагаємося підтримувати потужності. Це 26 найбільших підприємств, 12 із яких— безпосередні виконавці робіт, 8 — виробники будматеріалів, решта — виконують функції замовника. Цими силами ми щорічно самостійно можемо зводити до 6 тисяч квартир, тобто майже стільки, скільки на рік вимагає програма. Можу запевнити, ми зробимо все належне, аби розв’язати проблему безквартир’я у війську. Сьогодні ми маємо повне розуміння та підтримку з боку Президента Віктора Януковича, уряду та Верховної Ради.

— А які перспективи будівництва житла в столичному гарнізоні, де житлова черга — найбільша?

— Так, у Києві ситуація непроста. На квартирному обліку — близько 6 тисяч військових. Тривають будівельні роботи по вулиці Бориспільській на майданчиках №30 та №40, де планується здати 800 квартир у 2013 році. Крім цього, ми зайнялися інвестиційними угодами, підписаними від двох до п’яти років тому, в рамках яких взяті на себе зобов’язання сторона інвестора не виконує. У більшості випадків на відведених майданчиках будівництво навіть не починалось. Тож ми проревізували ці угоди та включили юридичні механізми, щоб досягти максимального результату. Це мають бути реальні, а не «віртуальні» квадратні метри для військових сімей.

Правда, у Києві невиконання умов інвестиційних договорів — не єдина проблема. Є чимало інших складнощів, наприклад, треба вдосконалювати регулювання ринку житла з боку держави, бо ціни на житло у столиці не лише значно вищі, ніж ціни в інших регіонах країни, вони у півтора–два рази вищі за ціни у багатьох країнах Європи.

Але я можу запевнити, що керівництво Міноборони добре усвідомлює, що питання житла для військовослужбовців не можна відкладати. Безквартир’я у війську — це удар по його престижу, непереборна перешкода на шляху до професійної армії. І ми зробимо все, аби розв’язати цю проблему.