Все буде добре. У Варшаві показали двомовну виставу про українок, які через війну змушені були залишити дім
Нещодавно у Варшаві відбулася польська прем’єра української документальної вистави «Все буде добре» (Wszystko bedzie dobrze). >>
Корифеїв у капелюхах зобразили на прохання сина. (Фото Юрія САПОЖНІКОВА .)
На вулиці Марії Заньковецької, 10, у Києві відкрили меморіальну дошку народним артистам України — режисеру Ірині Молостовій та балетмейстеру Борису Каменьковичу. З неї подружжя корифеїв театрального та балетного мистецтва споглядатиме балкон свого будинку. Таку ідею запропонував син Молостової і Каменьковича Євген Каменькович, а втілив її в життя скульптор Володимир Щур. На вимогу замовника він зобразив пару в капелюхах. «Мама приїхала до Києва 1952 року в капелюсі, і батько завжди носив капелюхи. Тому це була моя принципова умова», — розповідає Євген Борисович.
На відкритті зібралися ті, чиє життя, мистецьке й особисте, тісно пов’язане цими митцями. За словами генерального директора Національної опери Петра Чуприни, «вистави Ірини Олександрівни входять до золотого фонду Національної опери, несуть у собі потужну мистецьку енергетику й досі мають успіх — «Ріголетто», «Мадам Баттерфляй», «Євгеній Онєгін».
«Ми вперше бачимо барельєф подружнього дуету, в історії якого кожен доповнював одне одного, — вважає народна артистка України Наталя Сумська. — Мій чоловік Анатолій Хостікоєв 1980 року прийшов працювати до Театру Франка, грав тоді у виставі «Васса Желєзнова». Каменькович поставив йому феноменальний танець, що вартий концертного номеру. Із Молостовою зустрілася, працюючи над виставою «Майстер і Маргарита», що 17 років проіснувала на сцені Театру Франка. Такі імена творять історію.
Нещодавно у Варшаві відбулася польська прем’єра української документальної вистави «Все буде добре» (Wszystko bedzie dobrze). >>
На останній місяць весни колектив Національної опери України підготував своїм шанувальникам чимало цікавих музичних подій. >>
Наступного тижня виповнюється 90 років Івану Марчуку — одному з найвідоміших у світі сучасних українських художників. >>
Колись поетка Наталка Білоцерківець написала рецензію на поетичну збірку Людмили Таран «Колекція коханок» (Л.: Кальварія, 2002), де стверджувала її першість у перевтіленні жінки-авторки у чоловіка-персонажа і дійшла висновку, що «цей її «мачо» — дійсно ідеальний герой наших жінок» >>
Два українські проєкти і музейницю-парамедика минулого тижня назвали найкращими серед претендентів з усієї Європи — переможцями престижної премії у сфері спадщини European Heritage Awards/Europa Nostra Awards. >>
У Бучі 30 квітня на фасаді центру культури та мистецтв по вулиці В. Ковальського, 61-В встановили пам’ятний знак художниці Любові Панченко. >>