Навіщо селу рояль?

Сватівська школа мистецтв імені Василя Зінкевича завжди була районною гордістю. Тут і умови для навчання сільських дітей цілком «на рівні», і в кабінетах викладачів місця на стінах не вистачає для дипломів та грамот, отриманих учнями за перемоги в конкурсах не нижче обласного. Але навіть дипломи не здатні захистити заклад від псевдореформ місцевої влади, яка намагається скоротити фінансування й чисельність школи.

Дехто стверджує, що зацікавлення чиновників справами школи обумовлене місцезнаходженням закладу: це центр міста, до того ж колись тут виконував свої функції райком КПРС, тобто будівля зведена капітальна. «Бойові дії» проти школи було відкрито ще в грудні минулого року. Тоді начальник відділу культури Сватівської райдержадміністрації Олена Деркач повідомила директору школи Олені Шубіній про необхідність зменшити фінансування закладу приблизно на 100 тисяч гривень. Тоді викладачі вирішили взяти безоплатні відпустки на січень, проте навчальний процес не перервали.

Педагогічна самопожертва лише додала наснаги головній культуртрегерші району, і 17 січня вона видає наказ №1 «Про надання пропозицій щодо планового контингенту учнів», спрямований не так на розвиток культури в районі, як на її згортання. У документі йдеться: «У зв’язку зі зменшенням загального контингенту учнівської молоді району, з метою приведення планового контингенту учнів школи мистецтв у відповідність...». І тут незрозуміло, чому кількість обдарованих дітей на Сватівщині має скороватися «у відповідності» до обезлюднення сіл?

Наскільки Олена Деркач переконана у правильності своїх дій, сказати важко. Ясно лише, що вони знаходять повне розуміння у керівництва району. Так, незадовго після початку цієї історії сватівські ЗМІ оприлюднили інформацію з прес–конференції голови РДА Володимира Мормуля: «Стосовно районної школи мистецтв, на утримання якої йде 1 млн. 445 тис. грн., теж виникли питання... Як зазначив В. Мормуль, чи є потреба утримувати таку кількість викладачів, якщо тільки вчителів фортепіанного відділу у школі аж 9?». А чи знає голова району, що ці дев’ять піаністів не лише навчають 438 учнів, а й виконують функції концертмейстерів — акомпанують співакам, скрипалям, танцівникам?!

Ініціатори «оптимізації» музичної школи невтомно запрошують з «області» комісії із невизначеними повноваженнями. Остання відвідала школу мистецтв 2 лютого. Офіційно луганські гості мали «надати методичні рекомендації», натомість «комісари» усамітнилися із директором та завучем і три години пояснювали їм особливості вітчизняної «оптимізації».

Тим часом під загрозою закриття опинилися дві сільські філії Сватівської школи: в Нижній Дуванці та в Мілуватці. Викладач гри на фортепіано Дуванської філії розповідає, що отримала дзвінок зі Сватівської школи з проханням нових учнів не набирати. Як тепер це пояснити батькам чотирьох діток, які вже почали відвідувати підготовчі уроки і яким батьки купили інструменти (до слова, одна сім’я задля цього продала авто)! І що тепер? Їздити за кількадесят кілометрів до Сватова? Чи прощавай, мріє сільського хлопчини? А у Мілуватці мене вразила зустріч із бабусею одного з учнів. Коли в селі відкрили філію, вона спочатку сама пішла навчатися грі на баяні (здійснивши дитячу ще мрію), а потім уже й онука привела.

Цікаво, що у лихі 90–ті у Сватовому знайшли гроші, щоб прибудувати до вже діючої школи мистецтв триповерховий корпус. Певні кошти виділив Василь Зінкевич, який у той час виступав у райцентрі з концертом і, довідавшись про фінансові проблеми школи, віддав на її будівництво третину свого гонорару. Серед друзів школи значаться і Таїсія Повалій, яка подарувала піаніно й познайомила із закладом кількох потенційних спонсорів, і Володимир Данилець та Володимир Мойсеєнко, котрі презентували рояль. Тобто в ті роки суцільної економічної кризи можна було і будувати, й відкривати філії по селах. Чому ж сьогодні не можна бодай не руйнувати того, що зроблено попередниками?

P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що штат Сватівської школи мистецтв перезатвердили й рішення про закриття філій поки не видали. Проте й обіцянок не чіпати заклади керівництво району так і не дало.