Нам важко повiрити, що славне мiсто Полтава, яке наприкiнцi ХVIII — на початку XIX столiття стало колискою українського нацiонального вiдродження, яке протягом наступних двох столiть було символом усього українського, на 20–му роцi нашої незалежностi вiдмовилося встановити на своїй територiї пам’ятник Івановi Мазепi — великому гетьману i великому українцевi!
У своєму прагненнi догодити Кремлю i його «п’ятiй колонi» в Українi полтавськi можновладцi продемонстрували свою «малоросiйську» меншовартiсть. Ми розумiємо, що в них немає нацiональної гiдностi. Але хто дав їм право топтатися по нацiональнiй пам’ятi народу?! Воiстину — «славних прадiдiв великих правнуки поганi».
Велична постать Івана Мазепи не змалiє вiд рiшення полiтичних пiгмеїв. Але ми вiримо, що громадськiсть Полтави здолає всi перешкоди i на цiй святiй землi буде увiчнено пам’ять Івана Мазепи — славного будiвничого України.
Зеновiй Юськiв,
директор Потелицької школи I–III ст. Жовкiвського району Львiвської областi,
за дорученням колективу педагогiв,
усього 43 пiдписи