Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Уперше Конкурс артистів балету імені Сержа Лифаря відбувся у 1994 році. Відтоді з періодичністю раз на два роки ця подія збирала до Києва молодих продовжувачів справи Лифаря, які у своїй професії прагнули наблизитися до його висот. З 2006–го конкурс не проводився: оргкомітет загруз у різних фінансово–організаційних проблемах, а ще пішов із життя один із фундаторів конкурсу, мистецтвознавець, дійсний член (академік) Європейської академії театрального мистецтва і хореографії Юрій Станішевський. Тайм–аут у чотири роки Конкурсу імені Сержа Лифаря пішов на користь. Форум не лише повторив долю птаха Фенікса, відродившись із забуття, а й постав перед мистецькою громадою в оновленому вигляді.
Перша новина від оргкомітету — Конкурс імені Сержа Лифаря, який цьогоріч відбудеться всьоме, переїжджає до Донецька. Він триватиме з 27 березня до 2 квітня і буде складовою великої програми, присвяченої 120–річчю з дня народження композитора Сергія Прокоф’єва. «Це невипадково, — пояснює таке рішення оргкомітету художній керівник конкурсу Вадим Писарєв. — Сержа Лифаря та Сергія Прокоф’єва поєднувала велика дружба... Лифар танцював у балетах на музику Прокоф’єва і як хореограф поставив балетну виставу «На Дніпрі», музику до якої написав Прокоф’єв, це був один iз перших його балетів у Паризькій Гранд–опера, його Лифар присвятив Україні».
Але головною новиною від оргкомітету, яка на тлі скромних кошторисів мистецьких імпрез сьогодні прозвучала просто сенсаційно, стала сума преміального фонду. Це 110 тисяч доларів США. Таких солідних преміальних не було за всю історію конкурсу (підозрюю, не лише цього, а й усіх мистецьких змагань в Україні). Мінкультури, яке є одним із співорганізаторів конкурсу, до цих тисяч не має ніякого відношення, наповнюванням цієї статті видатків займався благодійний фонд «Творчий Олімп». Найбільший грошовий приз, 20 тисяч доларів, чекає на володаря Гран–прі. По двоє переможців у кожній категорії отримають від двох до десяти тисяч доларів, «срібло» та «бронзу» оцінили від 500 до 3000 доларів.
Конкурс матиме дві номінації — «Хореографи» та «Артист балету» (три вікові категорії). За перемогу в них змагатимуться 163 учасники з 16 країн світу. «Це найбільш представницький конкурс за всю його історію, — коментує директор Київської муніципальної української академії танцю імені Сержа Лифаря Андрій Лягущенко. — До нас приїдуть молоді артисти з Греції, Італії, ОАЕ, Чорногорії, Японії... Звісно, найчисельніша делегація — з України, 95 учасників, далі за кількістю — росіяни, а на третьому місці — казахи. І мені здається, що якщо не володар Гран–прі, то переможець у номінації буде саме з Казахстану — там дуже сильні артисти».
Голова журі конкурсу — народний артист СРСР Юрій Григорович. Разом із ним конкурсантів оцінюватимуть Інна Дорофеєва (Україна), Борис Абатуров (Росія), Жанотта Монік (Франція), Сірі Йохансен (Норвегія) та інші визнані експерти з хореографічного мистецтва.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>