«Газету по–київськи», яка входить до холдингу олігарха Ігоря Коломойського «Главред–медіа», учора знову можна було читати лише в iнтернетi. Коли читачам чекати друкованого номера, нині не знають ані керівництво газети, ані журналісти. Останні переконані: проблеми з друком мають суто політичний характер і є помстою власників за небажання редакцiї відмовитися від критики влади. «У нас є всі підстави вважати, що нинішній безпрецедентний тиск пов’язаний з появою останнім часом низки чесних публікацій. У цілому складається враження, що комусь хочеться задушити «Газету по–київськи», яка відома як джерело об’єктивної і, ймовірно, не завжди упередженої інформації», — йдеться у вiдкритому листі колективу редакції.
У свою чергу холдинг «Главред–медіа» розповсюдив заяву, у якій відхрещується від будь–якого втручання в діяльність газети, пояснюючи припинення друку винятково господарськими проблемами. У «Газету по–київськи», що видається з 2003 року, за весь період акціонерами проінвестовано понад 80 мільйонів гривень. Весь час свого існування ТОВ «Прес–центр» є дотаційним. Загальна сума заборгованості перейшла критичну межу і становить 2,185 мільйона гривень», — йдеться в заяві.
«Зараз наші фінансові спеціалісти готують документ, який спростує наведені керівництвом холдингу цифри. Колектив редакції ставить собі єдину мету: зберегти вихід видання, яке має власну велику читацьку аудиторію, — розповіла «УМ» заступник головного редактора Інна Гадзинська. — Якщо нам не підуть назустріч, безумовно, ми звертатимемося до міжнародних журналістських організацій. Не виключаю, що ті люди, які вболівають за газету усім серцем, виявлять готовність, у разі потреби, вийти на публічні акції протесту».
Свою підтримку колективу редакції висловив журналістський рух «Стоп цензурі!», який вимагає від Коломойського «якнайшвидше розв’язати внутрішні конфлікти в рамках правового поля, виплатити заборговану заробітну плату журналістам та відновити стабільний вихід видання». Утім станом на вчорашній день люди не мали жодного контакту з акціонерами, запевнив «УМ» заступник головного редактора Леонід Швець. «Якщо якісь перемовини й ведуться, то нам, колективу, ніхто нічого не каже. Усю інформацію ми отримуємо з «третіх рук». Приміром, пішов поголос, що акціонерів не влаштовує кандидатура головного редактора Сергія Тихого. Але при цьому ніхто не пояснює, чому і якою вони бачать «Газету...» без Тихого».
Учора журналісти «ГПК» провели акцію, роздрукувавши півсотні номерів самостійно й роздаючи їх у місцях звичного продажу газети. Надалі, каже Гадзинська, окрім електронної версії, колектив готуватиме кожен номер у форматі PDF, аби охочi читачi могли роздрукувати самотужки.
«Люди не отримують заробітну плату ще з нового року. Звичайно, в кожного з нас сім’ї, які треба годувати, тому нині колектив перебуває не в найкращому моральному стані. Утім, уболіваємо за видання від чистого серця, а тому на роботу продовжуємо виходити й робити принаймні те, що в наших силах», — розповiдає Інна Гадзинська. Леонід Швець додає: «Сказати, що журналісти лише готуються до страйку, неправильно. Бо вже нині газета друкується як «самвидав», тому цей стан, вважаю, можна називати початком страйку. Яким буде наступний крок, важко сказати. Утім, зважаючи на те, що акціонери зберуться розглянути проблему не раніше 14 квітня, гадаю, своє слово може сказати людська фізіологія — голод. Адже людям потрібно за щось жити. На що журналiсти можуть піти з відчаю, покаже час».