«Оголений» нерест

Біда в Сулинському заказнику — внаслідок зниження рівня води у Кременчуцькому водосховищі там масово гине риба. «Ми підрахували, що лише на трьох гектарах уже задихнулися майже два мільйони мальків ляща, плітки та срібного карася. А загибла риба є по всій території Сулинського заповідника», — розповів «УМ» Юрій Антоненко, старший державний інспектор місцевої держрибінспекції.

За його словами, нерестовища риби в заказнику містяться на мілководних ділянках. А цього року над 20–сантиметровою товщею води аж шістдесят сантиметрів льоду. І коли в Кременчуцькому водосховищі понизили рівень води, цей лід, наче прес, придушив рибу, яка від нестачі кисню просто задихнулася.

«Якщо хоч на метр знизити рівень води у Кременчуцькому водосховищі, територія угідь заказника зменшиться вдвічі. А коли скидають два метри, тут усе повністю осушується. Залишається тільки русло річки Сули. Нині рівень води було зменшено більш як на два метри, і в нас тепер сухо», — обурюється Юрій Григорович. Він переконаний: хоча збитки від таких дій ще не підрахували, за прогнозами, вони сягнуть мільйонів гривень. Оскільки загинула не лише молодь ляща, плітки та срібного карася, а й дорослі екземпляри, готові йти на нерест.

Буквально через два тижні в Сулинському заказнику розпочинається нерестова кампанія, а тут зовсiм немає води і на тамтешній голій землі нині можна хоч картоплю садити.

Аби зберегти запаси прісноводної риби, зазначає пан Антоненко, держава повинна не допускати таких різких коливань води, щоб риба мала змогу спокійно віднереститися. Прийшов час проводити меліорацію цієї ділянки, і тоді риба під час зниження рівня води в Кременчуцькому водосховищі зможе плавно зайти на зимувальні ями. Якщо терміново не вжити таких заходів, «велику рибу виловимо, мальки загинуть під льодом, й Україні залишиться єдине — купувати заморожену рибу за тридев’ять земель».