Цими днями світ втратив одразу двох великих актрис. Позавчора в Парижі померла славетна француженка Анні Жирардо — 79–річна легенда театру і кіно потерпала від хвороби Альцгеймера. А вчора вранці у своєму будинку в Каліфорнії на 90–му році пішла з життя велика зірка американського кіно 1940—50–х років Джейн Расселл — чорнява подруга героїні Мерилін Монро зі знаменитого фільму 1953 року «Джентльмени надають перевагу блондинкам»
Від «Доктора» до «Піаністки»
Анні Сюзанн Жирардо народилася 25 жовтня 1931 року в Парижі. Дівчинкою мріяла стати хірургом, тому після закінчення коледжу вступила до школи медсестер. Але друга дитяча мрія — про сцену — зрештою виявилася сильнішою і привела її 1952 року до Паризької консерваторії драматичних мистецтв. 1954 року майбутня знаменитість дебютувала на сцені «Комеді Франсез».
Ще в студентські роки Анні чудово вдавалися як драматичні, так і комічні ролі. Проте її перші кроки в кіно пройшли непоміченими. Світову славу й визнання 1960 року принесла роль повії Наді в драмі режисера–класика італійського кіно Лукіно Вісконті «Рокко та його брати». Партнерами Анні в цій стрічці були Ален Делон і Ренато Сальваторі, за якого актриса згодом вийшла заміж і народила свою єдину дочку Джулію. Згодом цей шлюб розпався, але офіційно подружжя так ніколи й не розлучилося.
Пік творчої активності та слави Жирардо припав на 1960—70–ті роки. Запам’яталася вона переважно ролями сильних та незалежних жінок — такою була й сама. 1977 року за роль у стрічці Жана Луї Бертучеллі «Доктор Франсуаза Гайян» її нагородили найвищою кінопремією Франції — «Сезаром».
80–ті роки минулого сторіччя для Жирардо були позначені творчою та особистою кризою: вона розійшлася з чоловіком, стала зловживати алкоголем. У 1990–х актриса практично зникла з екрана. Останньою визначною її роботою була роль матері у стрічці Майкла Ханеке «Піаністка» 2001 року.
Ліфчик для сексапільної неблондинки
Джейн Расселл дебютувала в кіно 1941 року — вродливу дівчину з провінційного містечка в штаті Міннесота відкрив ексцентричний мільйонер, продюсер та режисер Говард Х’юз, запросивши її знятися у своєму вестерні «Поза законом». Режисер і раніше перебував під враженням від вроди своєї протеже, але вирішив ще більше вдосконалити її принади, розробивши для цього фільму спеціальний бюстгалтер типу push–up. Цим винаходом жінки користуються й досі. А Расселл у «Поза законом» випромінювала такий відвертий еротизм, що цензори наважилися випустити стрічку на екрани лише через два роки після завершення зйомок.
Джейн одразу стала найбільшою секс–зіркою американського кіно. Чи не кожен американський солдат на фронтах Другої світової зберігав біля серця її напівоголене фото. Проте, ставши заручницею іміджу звабливиці, акторка прирекла свою кар’єру на швидке завершення. Уже в 1960–х вона майже не знімалася, а в 1980–х остаточно залишила кіно і зайнялася добродійною діяльністю, присвятивши решту життя допомозі бездомним дітям. Актриса тричі виходила заміж, але власних дітей не мала, тому всиновила трьох із сиротинця.
Легенда Джейн Расселл жива й донині. 2009 року читачі британського часопису «Гламур» обрали її однією з «40 найбільших богинь кіно всіх часів».