Вихід із темряви

Ще кілька років тому допомогти діткам із діагнозом «ретинопатія недоношених» у різних регіонах було дуже складно — не вистачало сучасних апаратів для діагностики та ефективного лікування патології. Повний комплект необхідного обладнання був хіба що в столиці. Тому малят, у яких виявляли цю хворобу, направляли на лікування до Києва. І то у випадку, якщо був шанс зберегти зір, якщо ураження очей ще не набуло незворотного характеру. На щастя, ситуація повільно, але змінюється на краще. Так, два роки тому черкаські медики зробили великий крок уперед у лікуванні недоношених малюків — фахівці рятують від сліпоти дітлахів, що народилися передчасно. Відтоді як у відділенні новонароджених та недоношених дітей Черкаської обласної лікарні з’явився непрямий бінокулярний офтальмоскоп, лікарі виявляють кожен випадок специфічної хвороби очей у новонароджених. І в разi потреби роблять операцію, яка рятує зір.

«Лікарі радять накривати кювез»

Черкащанка Марина лежить у відділенні недоношених дітей із сином Вадимом. Жінка розповідає, що народила дитину на 27–му тижні вагітності. Це дуже ранній термін. Недоношений хлопчик важив усього 900 грамів. Його тривалий час виходжували в кювезі. Коли Вадиму виповнилося п’ять тижнів, лікарі провели огляд за допомогою непрямого бінокулярного офтальмоскопа та виявили першу стадію ретинопатії.

«Ще місяць мого сина перевірятимуть раз на тиждень. Потім нас випишуть додому, і ми приїжджатимемо у це відділення на огляди двічі на тиждень. З обліку знімуть, якщо за кілька місяців усе залишиться на теперішньому рівні, тобто хвороба не буде прогресувати», — розповідає «УМ» Марина. І додає, що лікарі радять накривати кювез, у якому спить малюк, аби туди потрапляло якомога менше світла. Бо, як з’ясувалося, світло негативно впливає на зір недоношених малюків, поки вони перебувають у спеціалізованому «ліжечку».

Як розповів «УМ» головний дитячий офтальмолог МОЗ України, завідувач офтальмологічного відділення Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ, керівник Центру діагностики й лікування ретинопатії недоношених, кандидат медичних наук Юрій Барінов, малюки не народжуються із ретинопатією. Дітки, які з’явилися на світ раніше від запрограмованого природою терміну, мають недорозвинену сітківку — орган, у якому не закінчилися складні процеси «визрівання» системи кровопостачання. І в цій ситуації патологія може з’явитися, а може й оминути стороною.

Серед факторів, які можуть спричинити ретинопатію в новонароджених, завідуюча відділенням новонароджених та недоношених дітей Черкаської обласної лікарні Ірина Бойченко називає підвищений рівень білірубіну в крові дитини, втрату нею понад 10% ваги протягом шести днів, штучну вентиляцію легенiв більше п’яти діб, ускладнення при пологах, вік породіллі після 30 років. А ще — попередні викидні, аборти в породіллі, патологія плаценти тощо. Але головний критерій — це ступінь недоношеності дитини. У хлопчиків та дівчаток, які народжуються з масою тіла два кілограми, ризик виникнення ретинопатії становить 30 відсотків. Із десяти малят із вагою півтора кілограма на ретинопатію хворіють п’ятеро, серед кілограмових пацієнтів — 70 відсотків, а серед 500–грамових дітей ця хвороба розвивається у 95 відсотках випадків.

Забагато кисню — добре легеням, погано очам

Медики констатують: чим більш недоношеним народжується маля, тим більший ризик того, що в нього виникнуть великі проблеми із зором. Чому так трапляється? Річ у тім, що в малюка, який з’являється на світ за 2—3 тижні до норми, вже практично сформована судинна система очей. Тобто орган зору без втрат переживе ранній вихід із материнської утроби. Інша ситуація — коли дитина народилася на 10—12 тижнів раніше. У цей час дитина стовідсотково мала перебувати в лоні матері, у повній темряві, при певній вологості, тиску й температурі. Тільки тоді в організмі плоду нормально розвиваються всі системи та органи. Коли ж дитина народжується на 27—28 тижні виношування (замість 39—40 тижнi в нормі), то вона ще не готова без проблем змінити теплу «купель» на повітряне середовище. Таке маля розміщують у кювезі — спеціальному «ліжку» для виходжування недоношених. Це складна контрукція, яка коштує великих грошей, але й вона не здатна створити умови, максимально наближені до материнської утроби. Відповідно, організм страждає від перепадів тиску, занадто високої концентрації кисню, від наявності освітлення, якого на цьому етапі розвитку плоду взагалі не повинно бути.

Через усі ці «неправильності» судини не розвиватися як слід. «Замість того, щоб вистилатися на очному дні, поступово заповнюючи сітківку, судини потовщуються, закручуються, з них починає витікати рідина. Ця рідина перетворюється на тяжі, і сітківка відшаровується. Виникає захворювання, яке називається ретинопатією недоношених», — пояснює Юрій Барінов.

За словами спеціалістів, у ретинопатії недоношених є кілька стадій. На ранніх етапах (перший, другий, максимум третій) можна провести лазерну операцію та врятувати сітківку від незворотніх змін. Якщо вчасно все зробити, то дитина після операції буде абсолютно здоровою. Якщо ж діагноз буде встановлений запізно, коли зупинити процес уже неможливо, то дитині нічим не допоможеш — вона залишиться сліпою. Для того, щоб уникнути такого лиха, батьки повинні знати: офтальмолог має оглядати недоношену дитину на першому тижні народження. Якщо встановлений діагноз «ретинопатія першої стадії», малюка треба приносити на огляд до окуліста раз на місяць.

«Батьки не повинні лякатися, якщо в їхньої дитини виявили першу ступінь і хвороба не прогресує, — зазначає Ірина Бойченко. — Після виписки з лікарні головне — вчасно проходити огляд у дитячого офтальмолога на непрямому бінокулярному офтальмоскопі. Якщо ніяких змін в очному дні лікар не виявляє, діагноз знімається».

При другій стадії хвороби спостереження за дитиною відбувається щотижня. Третя стадія — це тривожний сигнал, межа, за якою в багатьох випадках розвивається відшарування сітківки. Якщо до лікаря потрапила така дитина, треба терміново провести операцію, поки хвороба не перейшла на четверту, п’яту стадію (а цей перехід відбувається дуже стрімко — за три доби). «Якщо ми встигаємо зробити операцію, то в 70—75 відсотках випадків ретинопатія зупиняється, і дитина залишається зрячою, — каже Юрій Барінов. — Якщо ж не встигаємо, за п’ятою стадією йде сліпота, і дитина лишається інвалідом».

Те, що в регіонах знаходяться кошти для придбання непрямого бінокулярного офтальмоскопа та іншого обладнання, є добрим знаком, кажуть лікарі. Це означає, що діти у різних куточках країни матимуть такий самий доступ до якісної медичної допомоги, що й мешканці столиці. І кількість недоношених малят, які залишаться сліпими чи інвалідами з вадами зору, буде меншою. Але для того, щоб подолати проблему, треба забезпечити кожну область, кожен із тридцяти неонатальних центрів новими офтальмоскопами та спеціальними лазерними установками для проведення операцій.

ДО РЕЧІ

Добре те, що ретинопатія виникає не у всіх недоношених. Погано те, що хворобу практично неможливо виявити «на око», без спеціальної апаратури. А також те, що зміни сітківки можуть початися вже після виписки дитини додому, і ніхто не здогадається, що малюк втрачає зір. Тому батьки дитини до двох років, якій встановили діагноз «ретинопатія недоношених», мають звертати увагу на появу таких симптомів: малюк не помічає віддалені предмети, вважає за краще дивитися одним оком, або кліпає одним оком, тримає іграшки дуже близько перед очима, має поганий зір або косоокість. Якщо дорослі помічають бодай один із цих симптомів, вони повинні привести дитину на огляд до офтальмолога. Лікар має з’ясувати, чи не прогресує патологія. Якщо ураження сітківки триває, маленького пацієнта направляють на операцію. Якщо все залишається без змін, втручання буде зайвим.

Лікарі пояснюють, що ретинопатія недоношених — це не та хвороба, коли операцію слід робити на першій стадії. Річ у тім, що діагностована патологія з часом нерідко зникає сама. Спостереження за такими малюками засвідчує цікавий факт: у 70—80% випадків при 1—2 стадіях захворювання ретинопатія регресує, організм знаходить сили і долає проблему самотужки, без допомоги з боку лікарів. А будь–яке втручання в роботу ока — це все ж таки небезпека появи ускладнень. Тому операцію призначають тільки тим, кому це насправді потрібно.

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

Сьогодні в Україні народжується близько 20 тисяч недоношених дітей на рік. Із них близько п’яти тисяч хворіють на ретинопатію різних ступенiв. Ці діти будуть у групі ризику — за ними треба спо­стерігати як мінімум протягом року.