Ярослав Яріш і Ярослава Бакалець. (Фото автора.)
Чотири з п’яти презентованих громадськості видань так чи інакше пов’язані з історією України — цю закономірність було виявлено ще минулого року під час представлення переможців конкурсу. Цікаво, що такий прецедент організатори «Коронації» називають випадковістю: «Так відібрали експерти, але збіг цікавий», — коментує Тетяна Логуш. Натомість один із переможців, автор роману про Григорія Орлика Тимур Литовченко, називає таку «випадковість» «тріумфом історичного роману, який свідчить про поворот у мізках українців».
Серед п’яти виданих книжок — лауреат першої премії конкурсу роман «Із сьомого дна» (видавництво «Клуб сімейного дозвілля»), сенсація минулорічного конкурсу. Підвищену увагу до книги тоді привернуло те, що автором була заявлена вчителька із Львіщини Ярослава Бакалець, у той час як журі вбачало в письмі чоловічу манеру письма. Інтрига відкрилася на презентації роману минулого тижня: співавтором роману про Богдана Хмельницького виявився племінник авторки Ярослав Яріш, який, до речі, вже має в арсеналі п’ять романів і був лауреатом конкурсу у 2008 році. Своє звернення до історичної теми письменники пояснили так: «Нам хотілося дати трошки історичної новизни про боротьбу нашого народу за визволення, а якраз назбиралося багато матеріалу про Богдана Хмельницького і наближалася 350–та річниця Конотопської битви».
Друга премія «Коронації слова» — історичний роман «Орлі, син Орлика» журналіста й письменника Тимура Литовченка — вийшов у видавництві «Фоліо». Цей твір присвячено життєпису сина Пилипа Орлика — Григору, який служив при дворі французького короля Людовіка XV. Тимур Литовченко сфокусував свою увагу романіста на історичній інтризі: Орлик був організатором розгалуженої розвідувальної мережі, планував відновити козацьку державу й претендував на звання маршала Франції.
У цій самій історичній обоймі йде книга, що стала «Вибором видавців» на «Коронації» — «Обре, сховайся добре» Костянтина Когтянца. Свій вибір видавці пояснюють унікальністю сюжету (дія фентезі розвивається на тлі героїчних і трагічних подій Хмельниччини у 1651—1652 роках) й точністю викладу (автор роману — дніпропетровський журналіст й історик, читав лекцію української демонології). Сам же автор скромно назвав свій стиль викладу жульвернівським: коли останнє слово науки популярно доносять до читачів.
Героїко–оптимістичну лінію «Коронації слова» доповнює роман, перероблений із кіносценарію, «Чорнобильська комедія» Сергія Мирного. Це історія кохання офіцера радіаційної розвідки і поліської красуні. Нехитру лав–сторі автор оформив у рецепт ліків від депресивного чорнобильського синдрому: «Я розглядаю цей роман як інструмент ліквідації негативних наслідків аварії».
Єдиною книжкою, яка вибилася з обойми не лише цьогорічних лауреатів, а й конкурсу взагалі, стало дитяче видання «Привітаноньки» від Іляни Корнєєвої, що перемогло у номінації «Пісенна лірика про кохання». Твір, який не вписувався у формат конкурсу, знайшов відгук у серці Тетяни Логуш, і тепер завдяки підтримці спонсорів книга доповнить небагату бібліотеку співаної лірики для українських мам.
— Донедавна ми не видавали історичні романи, бо не вірили в цю тему. Але вирішили ризикнути з твором Василя Шкляра «Залишенець» і зрозуміли, що ця тема затребувана, оскільки роман розійшовся великим тиражем (18 тисяч примірників. — Ред.) й отримав Шевченківську премію. Те, що історичний роман має великий потенціал, стало очевидним ще й після виходу книги Володимира Лиса «Століття Якова», який теж розійшовся великими накладами. Тому, на нашу думку, сьогодні історичний роман в Україні — затребуваний жанр.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
