Бельгія побила світовий рекорд: іще жодна держава в новітній історії не жила без повноцінного уряду впродовж такого тривалого часу. Попереднє «досягнення» належало охопленому війною Іраку — минулого року окупована країна не могла сформувати кабінет упродовж 249 днів. Брюссель, який називають столицею Європи, зрівнявся з Багдадом минулої середи. А відучора вдягнув майку сумнівного лідера.
Протистояння між фламандськими партіями півночі Бельгії та валлонським півднем триває. Два тижні тому король Альберт ІІ, який не полишає спроб примирити розкольників, призначив уже шостого посередника — колишнього міністра фінансів Дідьє Рейндерса. Представникові Реформаторського руху — найбільшої франкофонної партії Бельгії, яка користується досить великою популярністю і в її голландомовній частині, — належить зробити те, що не вдалося його попередникам: посадити політичних суперників за стіл переговорів, спонукаючи їх досягти компромісу і створититаки коаліційний уряд. Обурений тим, що Бельгія стала посміховиськом для всього світу, монарх відвів упертим політикам на створення постійного кабінету міністрів ще два тижні. Наразі ж, доки обов’язки уряду виконує технічний кабінет, король вирішив передати частину повноважень федерального уряду регіональній владі.
Учора бельгійці знову вийшли на вулиці й навіть організували віртуальні маніфестації в інтернеті, вимагаючи від політиків нарешті сформувати повноцінний уряд. Дедалі частіше лунають заклики до інших країн Євросоюзу, щоб вони натиснули на бельгійські політичні еліти, адже бельгійська «анархія» загрожує європейській політичній та фінансовій стабільності в цілому.
Якщо новий уряд таки буде створено, йому одразу доведеться реалізувати дуже непопулярні заходи. Бельгія є однією з тих країн Євросоюзу, де заробітні плати індексують відповідно до зростання цін. Інші члени ЄС, передусім Німеччина, вимагають скасувати цей привілей для бельгійців. За це виступає й голова Національного банку Бельгії Гі Кводен. Адже постійне підвищення зарплат спричиняє стабільне зростання державного боргу країни. 2007 року він становив 84,2 відсотка від вартості ВВП, а на цей час зріс до 100 відсотків. Це загрожує тим, що Бельгія приєднається до країн зони євро, фінансові системи яких перебувають у кризі, якто Греція та Ірландія.