Після того як для запобігання масовим крадіжкам чавунних кришок «вуличних» люків полтавські комунальники почали замінювати їх на виготовлені з бетону й полімерів, ті ж таки місцеві «металісти» зі ще більшою затятістю почали «полювати» на решітки зливової каналізації. При цьому поява чималеньких «дірок» на проїжджих частинах вулиць не лише загрожує життю та здоров’ю земляків, а й фактично виводить iз ладу довжелезні відрізки системи відведення дощових і талих вод. Адже в кожну таку «пащу» одразу потрапляє габаритне сміття, що забиває вхідні отвори підземних каналів — тоді згадані води нагадують про себе величезними калюжами на поверхні... Водночас для заміни лише однієї вкраденої металевої решітки, за словами начальника служби зливової каналізації міської шляхово–експлуатаційної дільниці Юрія Колесника, потрібно близько півтори тисячі гривень.

Звична як для села, так і для міста картина, коли поряд із навчальним закладом крамниці торгують горілкою та «куривом», має назавжди відійти у минуле. Ще в листопаді минулого року волинська влада взялася навести лад у цій справі, дала відповідні доручення. Та практика показує — впорядкувати цей бізнес непросто, навіть з огляду на офіційну заборону торгівлі цими товарами у радіусі ста метрів від шкіл та садочків.

З місяць тому у місцевому океанаріумі «Таємничий острів» сталася надзвичайна подія. Одна з відвідувачок під час екскурсії, відповідаючи на дзвінок по мобільному, не втримала термінал у руках, і той шубовснув у воду. Улюбленець відвідувачів крокодил Гена тим часом гав не ловив і хутко проковтнув «мобілку».

Упродовж тижня тривав аукціон з продажу останнього, колекційного, легковика ЗАЗ–1103 «Славута». За 12 років серійного виробництва цієї моделі з конвеєра зійшли понад 140 тисяч автомобілів. До речі, саме ця марка перемогла в «Національному рейтингу–2009» як економне авто малого класу.

Останнім прихистком 23–річного шахрая з Донецької області стала квартира мешканки прикарпатського райцентру Галич, де він у жовтні минулого року розгорнув звичну для себе кримінальну діяльність із допомогою інтернету. Зареєструвавши в глобальній мережі сторінку під логіном Olena Roman , молодик виставив на інтернет–аукціон за «привабливими цінами» мобільні телефони, фотокамери, годинники престижних модифікацій. Коли на спокусливий «лот» відгукувався принаджений покупець, донеччанин пропонував йому переказати гроші на без­іменну банківську картку або через «Укрпошту» на ім’я своєї галицької співмешканки. Після здійснення оплати замовники залишалися в дурнях, бо «продавець» припиняв iз ними будь–які контакти.