На святкуванні перемоги революції військові для народу були ще героями. (Фото Рейтер.)
На площі Тахрір уперше за три тижні замість людського моря залишаються лише окремі невеличкі групки. Учора головний каїрський майдан повністю відкрили для автомобільного руху — вулиці єгипетської столиці потроху повертаються до «нормального», «дореволюційного» життя.
Два дні Єгипет святкував перемогу. Революціонерам таки вдалося втілити в життя гасло «Геть Мубарака!» — президент, який правив країною впродовж 30 років, подав у відставку. Всю владу Хосні Мубарак передав Вищій військовій раді на чолі з міністром оборони Хусейном Тантаві, яка має забезпечити стабільність під час перехідного періоду й підготувати країну до вільних демократичних виборів.
За Конституцією Єгипту, в разі відставки президента його повноваження до нових виборів має виконувати спікер парламенту, тож розвиток подій можна розцінювати як військовий переворот. З іншого боку, «тахрірські» протестувальники не раз наголошували, що вимагають відставки не лише президента, а й «усього режиму», одним із втілень якого вважали й повністю підконтрольний главі держави парламент. І хоча номінально каїрський «Майдан» стояв за прихід демократичної цивільної влади, першими кроками військового керівництва революціонери мали бути задоволені: у неділю Вища рада оголосила про розпуск парламенту й призупинення дії Конституційного суду та самого основного закону, який потребує змін у бік демократизації державного устрою. Їх упродовж десяти днів має запропонувати спеціальна комісія. Уряд поки що фунціонує. У країні оголошено перехідний період, який «триватиме або шість місяців, або до проведення президентських виборів».
Іще вранці минулої п’ятниці, здавалося, ніщо не пророкувало такої стрімкої перемоги революції. Напередодні пізно увечері президент Мубарак виступив зі зверненням до народу, яке вкотре цей народ вельми розчарувало. Замість оголосити про свою відставку, глава держави заявив, що передає частину своїх повноважень віце–президенту Омару Сулейману, але при цьому залишає за собою посаду президента. Знову підтвердивши, що на планових президентських виборах у вересні не балотуватиметься ні він сам, ні його син Гаміль, Мубарак назвав гарантом мирної передачі влади армію — Вищу військову раду.
Обурених вигуків, якими зустріли цей виступ демонстранти на площі Тахрір, президент не чув — на той час він із сім’єю вже вилетів на свою улюблену віллу до Шарм–ель–Шейха. Протягом майже трьох тижнів єгипетської революції західні ЗМІ та катарський телеканал «Аль–Джазіра» вже не раз «відправляли» 82–річного Мубарака то у Шарм, то за кордон, але насправді він увесь цей час залишався в Каїрі.
Здавалося б, чергове розчарування мало вихлюпнути на вулиці Каїра та інших єгипетських осередків протесту ще більшу революційну хвилю, проте вранці третьої з початку протестів «вирішальної» п’ятниці на майдані Тахрір людей було навіть менше, ніж у попередні дні. Звернення президента, який водночас нібито й пішов, і залишив за собою крісло, викликало в лавах опозиції певне збентеження.
Тим більшою несподіванкою стало нове звернення до народу — тепер уже віце–президента Сулеймана. «В ім’я Аллаха милостивого і милосердного, громадяни, в ці дуже складні для Єгипту часи президент Хосні Мубарак вирішив залишити посаду і передати управління справами держави Вищій раді збройних сил. І хай допомагає нам усім Аллах», — заявив Сулейман, який таким чином теж фактично відійшов від влади, повністю переданої військовим.
«Народ переміг! Ми дали копняка диктатору! Режим упав!» — не приховував свого захвату дедалі більший натовп. Святкувати перемогу на вулиці Каїра, Александрії, Суеца та інших міст єгиптяни виходили цілими сім’ями, щоб навіть найменші громадяни запам’ятали «день народження нової країни».
Більше доби ледве не все 80–мільйонне населення Єгипту тільки тим і займалося, що обнімалося, танцювало, співало й запускало феєрверки. Термін дії комендантської години скоротили вдвічі, обмеживши періодом з опівночі до 6–ї ранку (втім демонстранти раніше на неї не надто зважали, а після перемоги — й поготів). Надалі Вища військова рада обіцяє повністю скасувати й режим надзвичайного стану, який діяв у країні з моменту вбивства 6 жовтня 1981 року президента Анвара Садата.
Частина демонстрантів згорнула свої намети й почала розчищати площу Тахрір від накопиченого за 18 днів мітингу сміття. Проте інші громадяни повертатися до роботи не поспішали. Ба більше — кількість протестувальників на головному майдані єгипетської столиці знову почала зростати. Дійшло навіть до «м’яких» сутичок із неозброєними військовими: ті намагалися очистити площу від наметів та впертих революціонерів, яким аж надто сподобалося мітингувати.
«І справді — навіщо працювати, коли можна сидіти в наметах і нічого не робити, ще й співчутливі громадяни їжу приносять!» — обурюється татарка Галія, яка заміжня за єгиптянином і живе в Каїрі. Жінка скаржиться, що з початку протестів їхня фірма фактично простоює: «Ми чесно щодня ходимо на роботу, але замовлень немає — кого цікавить дизайн інтер’єрів, коли невідомо, чи стоятиме завтра твій будинок?»
Клієнтами Галії є переважно багаті мешканці Каїра, які революцію сприйняли з острахом. Повстання мас зазвичай не віщує забезпеченій еліті нічого доброго, тим паче в такій соціально розшарованій країні, як Єгипет. Глибину провалля між невеликою купкою «верхів» і рештою населення яскраво демонструють каїрські контрасти: буквально через дорогу від напіврозвалених халуп, оточених купами сміття, стоять розкішні багатоквартирні будинки з гелікоптерними майданчиками на дахах і квартирами вартістю понад 10 мільйонів доларів.
Утім непевне післяреволюційне майбутнє турбує не лише багатіїв, а й нечисленний середній клас. Чоловік Галії, за професією архітектор, спершу теж ходив на площу. Після обіцянки Мубарака більше не балотуватися в президенти перестав. Тепер же, коли президента остаточно скинули, цілком поділяє обурення дружини «неробами» на Тахрірі.
«Уперті» мітингувальники стверджують, що тепер їхня мета — підвищення зарплатні, яка досі була просто жалюгідною. Протестують і страйкують не лише робітники підприємств, а й співробітники Національного банку Єгипту, журналісти державної телекомпанії тощо. А чи не найяскравішим штрихом протестної неділі стали виступи... поліцейських. На відміну від армії, яка одразу зайняла нейтральну позицію, поліцію досі вважали одним з оплотів Хосні Мубарака в боротьбі з опозицією. Після перемоги революції поліцейські оточили міністерство внутрішніх справ і, супроводжуючи свої «кричалки» пострілами в повітря, вимагали підвищити їм зарплату.
Зрештою тимчасовій владі набрид такий розгул неробства. І вчора Вища військова рада зробила ще один «крок до демократії»: закликавши єгиптян повертатися до роботи й піднімати підточену тритижневим розгардіяшем економіку, пригрозила заборонити акції протесту, в тому числі організовані профспілками. А отже, страйки теж будуть поза законом. «Щодо осіб, які й надалі сіють хаос та безлад, буде вжито найжорсткіших заходів», — попереджають військові.
Поки що не зрозуміло, чи підпадуть під цю заборону плани «тахрірських революціонерів» і наступної п’ятниці вивести на вулиці мільйони єгиптян — тепер уже для чергового «Маршу перемоги». Так чи інакше, очевидно, що армія міцно взяла владу до своїх рук. Дехто вважає це позитивом: як свідчить досвід Туреччини, військовий режим здатен навести в країні порядок і є надійним запобіжником від приходу до влади радикальних ісламістів. Проте не факт, що Вища рада збройних сил та її 75–річний очільник Тантаві — тепер де–факто найвпливовіша людина в Єгипті — погодяться виконати свою обіцянку й передати стерно правління цивільним політикам, обраним на демократичних виборах. Зрештою, ще не відомо, чи ці вибори взагалі відбудуться. Тож питання «за що боролися» і «що вибороли» єгипетські революціонери наразі залишається відкритим...
Поки що залишається під питанням подальша доля колишньої влади. Певну тривогу викликає те, що після четвергового звернення ніхто не бачив і не чув Хосні Мубарака. Навіть про його нібито відставку народу оголосив віце–президент. Ця дивна відсутність доти незламного (даються взнаки роки військової служби) глави держави, який навіть у розпал антипрезидентських виступів не стомлювався наголошувати на тому, що не піде у відставку й не залишить країну на поталу хаосу, породила версію про тяжку хворобу Мубарака. За даними єгипетської газети «Аль–Масрі аль–Яум», 82–річний президент упав у кому. Державна газета «Аль–Гумхурія» цю інформацію не підтверджує, але пише, що Мубарак «перебуває у важкому психологічному стані і, незважаючи на хворобу, відмовляється від інтенсивного лікування».
Найбільш наполегливі противники режиму Мубарака вимагають віддати всіх його представників під суд. Колишні соратники екс–лідера вже стали невиїзними: попереднім урядовцям заборонили залишати межі країни без письмового дозволу генпрокурора або Вищої ради збройних сил. На основі цього розпорядження з аеропорту Каїра не вдалося вилетіти до Лондона міністрові інформації Єгипту Анасу Ахмеду аль–Фікі, якого згодом помістили під домашній арешт.
Тим часом уряд Великої Британії оголосив про намір повернути народам Єгипту і Тунісу кошти, можливо, розміщені на відкритих у цій країні рахунках колишніх президентів цих країн. Про замороження рахунків Хосні Мубарака заявила і Швейцарія. Нагадаємо, раніше у пресі з’являлася інформація про те, що за 30 років президентства Мубарак накопичив від 2 до 70 мільярдів доларів. Щоправда, поки що виявити цю космічну суму не вдалося.
Іноземні туристи потроху повертаються до Єгипту. Чехія, скажімо, продає нові тури на червономорські курорти цієї країни вже з 19 лютого, коли до Єгипту знову літатимуть чартерні рейси, деякі інші країни — з 28–го. Британці та деякі німці успішно відпочивають у готелях Хургади й сьогодні. Останній літак із організованими російськими туристами привіз 200 відчайдухів із Хургади до Москви 12 лютого. Надалі чартерну програму тимчасово призупинено, хоча й надалі виконуються регулярні рейси за маршрутом Москва—Каїр.
Українські літаки до єгипетських курортів поки що також не літають. Придбати путівку до Єгипту можна на свій страх і ризик: якщо рейсів не буде й надалі, тур можна буде переоформити на іншу країну.
Оголошення про відставку Хосні Мубарака бурхливими оваціями зустріли на Заході. Президент США Барак Обама виступив із заявою про те, що «ненасильницька революція єгипетського народу може стати прикладом для всього світу» й чомусь порівняв події в Єгипті з падінням Берлінського муру. Та ще й пообіцяв Єгипту підтримку в побудові демократичної держави, хоча саме тісні стосунки з Вашингтоном були одним із головних закидів протестувальників до Хосні Мубарака, на опудала якого демонстранти знущальницьки чіпляли американський прапор.
Євросоюз вустами свого верховного представника з міжнародних справ і політики безпеки Кетрін Ештон, яка найближчими днями планує візит до Каїра, закликав Вищу військову раду Єгипту якомога швидше встановити дату виборів і окреслити план передачі влади цивільному керівництву. І США, і ЄС позитивно сприйняли заяву Хусейна Тантаві про те, що Вища військова рада чітко дотримуватиметься всіх укладених попередньою владою міжнародних угод, у тому числі перемир’я з Ізраїлем.
Міністерство закордонних справ України у заяві з приводу єгипетських подій висловило сподівання, що «11 лютого 2011 року стане відправною точкою у сучасній історії Єгипту на шляху до реалізації системних соціально–економічних реформ, які відповідатимуть прагненням єгипетського народу. Досягнення якнайскорішої стабілізації внутрішньополітичної ситуації у цій ключовій державі арабського світу стане запорукою подальшого успішного розвитку ефективного співробітництва України з Єгиптом в усіх сферах», — зазначається у заяві.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
