На одного лося — 175 мисливцiв

10.02.2011

Цього року Українському товариству мисливцiв i рибалок (УТМР) виповнюється 90. Завдання цього найстарiшого громадського об’єднання — вiдродження дикої фауни, розвиток мисливсько–рибальського господарства, полiпшення фiнансово–економiчного стану Товариства. І об’єднує воно нинi 275,6 тис. членiв. Із них мисливцiв — 231,2 тис. i 44,4 тис. рибалок. Органiзацiя ця не тiльки численна, а й, скажiмо так, не бiдна.

Незважаючи на кризу, Товариство отримало коштiв у 2010 роцi на суму 92,7 млн. гривень, що на 19,6 млн. бiльше, нiж у 2008–му. Основнi надходження УТМР становлять членськi внески — 60,7 млн. грн., або 65%, вiд господарської дiяльностi — 16,6 млн. грн. та iншi надходження. На ведення мисливського господарства в 2009 роцi витрачено 55,1 млн. грн., у тому числi на вiдтворення тваринного свiту та його охорону — 16,9 млн. грн. Такi цифри було оприлюднено на останньому з’їздi добровiльного товариства.

Треба вiдзначити, що робота з вiдтворення тваринного свiту, його охорони, розведення та розселення диких тварин в угiддях УТМР принесла певнi результати: збiльшилося поголiв’я основних мисливських тварин: лосiв — на 19,2%, кабанiв — на 24,9%, козуль європейських — на 8,2%. На жаль, кiлькiсть зайцiв–русакiв зменшилася на 4,4%. Цiкаве спiввiдношення чисельностi мисливцiв до диких копитних звiрiв: у 2009 роцi припадало на одного лося 175 мисливцiв, на одного оленя — 163, кабана — 12, козуль європейських — 4,4 мисливця. З точки зору охорони мисливської фауни, це добре, а полювання — не дуже.

Полiпшилася робота з охорони мисливських угiдь i рибних водоймищ, посилено боротьбу з браконьєрами. А порушникiв правил полювання i риболовлi, на жаль, немало. Їх притягують до адмiнiстративної вiдповiдальностi, штрафують, вилучають мисливську зброю.

На мiй погляд, гуманнi нашi закони щодо браконьєрства. Наприклад, у груднi 2010 року єгер Олександр Кривенко бiля села Бурякове, що на Чигиринщинi, разом iз мiлiцiєю затримав двох браконьєрiв, якi вбили двох лосих бiля годiвницi (одна з них була вагiтна). За це браконьєрам можуть присудити штраф 100 неоподатковуваних мiнiмумiв, або умовне позбавлення волi до трьох­ рокiв.

Негативно позначаються на розмноженнi хутряного звiра, особливо зайця–русака, щорiчнi випалювання сухої трави, стернi на полях i в ярах. Це варварство щодо живої природи. Згорає частина гумусу родючої землi, горять гнiзда польових птахiв, гинуть зайченята–березняки, тисячi корисних комах i мiкроорганiзмiв. Траплялися випадки, коли вогонь iз полiв перекидався на лiсовi масиви, вигорали тисячi гектарiв лiсiв. Крiм мiльйонних збиткiв для держави, це шкодить екологiї довкiлля.

Василь ТИМОЩИК,
ветеран вiйни, працi, член УТМР
Київ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>