Дитина з дитиною

Майже місяць працівники харківських соціальних служб намагаються дати раду проблемі, що не прописана чітко у жодному відомчому циркулярі. Із рішенням не поспішають, бо йдеться про долю одразу двох дівчаток, одна з яких доводиться іншій... матір’ю.

Чотирнадцятирічна вихованка Люботинського інтернату Настя Реброва — тепер місцева знаменитість. Її щодня показують по телевізору, про неї пишуть газети. «Зірковий» статус сирота заслужила не лише фактом надто раннього материнства, а й категоричною відмовою сиротити власну дитину. Вона переконана, що готова бути мамою. Головне, аби хтось погодився підтримати її в цій нелегкій справі. Пошук опікуна для дитини з дитиною поки що не увінчався успіхом. А відтак обидві дівчинки наразі живуть у стінах Харківської дитячої обласної лікарні, куди їх переправили з пологового будинку. «Ми ж не виженемо ні матір, ні дитину на вулицю, — коментує непросту ситуацію юрист клініки Володимир Лодяний. — Та й куди виганяти? До інтернату її не беруть, бо там не передбачено проживання новонароджених дітей. А до Будинку матері та дитини їх не візьмуть, бо мати сама неповнолітня».

Ситуацію ускладнює і той факт, що Настя, як на свій вік, встигла наламати чимало дров. Після смерті матері дівчину взяли на виховання друзі родини, проте знайти спільну мову з ними сирота не змогла — постійно прогулювала шкільні уроки, а потім обікрала свою нову сім’ю, за що й понині перебуває під слідством. «Я жила з опікунами, а потім стала погано поводитися, прогулювала школу», — переповідає історію свого життя дівчина. У соціальній службі вирішили, що вони не справляються зі своїми обов’язками, і позбавили їх опікунських прав.

У Люботинському інтернаті, куди Настя потрапила пізніше, життя теж не склалося. Дівчина тричі звідти тікала, а потім, розкаявшись, поверталася знову. Четвертий «загул» обернувся ранньою вагітністю, перервати яку вона категорично відмовилася. На 20–річного хлопця, якого вважає батьком своєї дитини, надії немає. Той, за її словами, теж відсилав на аборт, що й стало початком кінця їхніх стосунків.

На щастя, молода мама — не безхатченко. Їй належить частина трикімнатної квартири, що залишилася після смерті її матері. І хоча наразі там проживають інші люди, владнати конфлікт інтересів у принципі можна, але вже після того, як дівчина стане повнолітньою. За словами заступника мера Світлани Горбунової–Рубан, на сьогоднi було б розумно, якби Настя, не відмовляючись юридично від своєї доньки, повернулася до інтернату, довчилася, отримала бодай якусь освіту, а вже потім забрала дівчинку до себе. Маля ж до того часу виховуватимуть в одному з місцевих сиротинців. При цьому матері ніхто не зможе заборонити відвідувати доньку. Але сама Настя не хоче розлучатися з малям. «Звичайно, не хочу відмовлятися, — каже вона. — Мирослава маленька, така хороша. Все ж таки я її дев’ять місяців носила. Якби я хотіла відмовитися, то зробила б аборт. Я не розумію мам, які відмовляються від своїх дітей».

Чим завершиться ця історія, наразі сказати важко. Знайти соломонове рішення управлінцям справді нелегко. Єдина надія на те, що станеться диво, і якась родина захоче взяти опікунство... над матір’ю з дитиною. Звучить незвично, але ж у житті всiляке трапляється.