В остаточному варіанті Концепції літературної освіти, ініційованому Міністерством освіти і науки України у зв’язку з відмовою від 12–річної освіти в загальноосвітніх закладах, з’явилися деякі тези, які не вносив жоден із розробників цього документа.
Як розповів «УМ» член–кореспондент НАН України, завідувач відділу давньої української літератури і один із авторів концепції Микола Сулима, в остаточному варіанті науковців, до прикладу, не було речення «особлива роль належить російській літературі як художньо–словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким упродовж кількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно–культурних цінностей».
«Це нонсенс і нісенітниця, — каже пан Сулима. — Вплив російської літератури на українську не був тотальним. У ХІХ—ХХ столітті можна про такий вплив говорити, але ХVI—XVII століття — це вплив польської, античної літератури. У XVII—XVIII столітті все було навпаки: українська література впливала на російську, це зауважують навіть російські дослідники. Чи таке: як російська література могла впливати на українську в часи Київської Русі, коли всі ми були «в одній колисці», а до становлення Російської держави ще було далеко?».
Микола Сулима каже, що такий документ ніколи не підписав би. Однак в одному із провідних українських видань для вчителів цей варіант опубліковано із його підписом, але вступне слово перед документом — представників МОН. «Не знаю, чи ці змiни таємно співавтори внесли, чи Мiністерство, але це явна фальсифікація. І мені тепер доводиться виправдовуватися, що я брав участь у формуванні цієї концепції», — каже Микола Сулима.