...Довгий час я не могла зрозумiти, через якi грiхи Бог не благословив В. Ющенка на другий тур на президентських виборах. Аналiзуючи всi вчинки Вiктора Андрiйовича, я дiйшла висновку, що вiн був iстинно українським Президентом. Вiн любить Україну, нiчим не порушував Божi заповiдi. Ми всi люди i якоюсь мiрою маємо грiхи, зокрема й Вiктор Ющенко. Не помиляється тiльки той, хто нiчого не робить. Це з одного боку. А з іншого — Бог любить Вiктора Андрiйовича, iнакше не врятував би його вiд смертi пiсля пiдлого отруєння. А все–таки вибори програв: «Програв я один i крапка», — сказав сам Вiктор Андрiйович. Він високо цiнить демократичний вчинок суспiльства. Нi на кого не нарiкає...
І все–таки мене тривожить питання, а чому Бог допустив, щоб В. Ющенко програв тi вибори? І от якого висновку доходжу. Бог покарав не Ющенка за його грiхи, а нас, жителiв України, за нашi грiхи. Хто з нас, жителiв України, простяг руку допомоги важко хворiй людинi? Можливо, Юлiя Тимошенко, яку вiн двiчi посадив у прем’єрське крiсло? Можливо, Юрiй Луценко, якого той самий Ющенко двiчi зробив мiнiстром? Що, їм тепер краще живеться, нiж тодi, коли вони використовували свободу слова i обливали важко хвору людину брудом? А це все порушення заповiдей Божих, усе це грiх, а за грiхи потрiбно розплачуватися. У той момент, коли хвора людина потребує допомоги, потрiбно допомогти, навiть пожертвувати своїми iнтересами. Хто простяг йому руку допомоги?
Але Бог не залишив його у важку для нього годину, врятував йому життя. Це — головне.
Інодi чуєш такi слова: «А що доброго менi зробив Ющенко?» Зробив, i зробив багато. Але не всi можуть це зрозумiти, так само, читаючи Бiблiю, не всi розумiють, що там написано.
А тепер знову запитання: «А що кращого ми маємо пiсля того, як Ющенко вже не Президент?» Хлiб подорожчав утричi, цiни на всi продукти небачено злетiли вгору, рекорд побила гречка... А свобода слова. Патрiотiв хапає мiлiцiя i без пред’явлення документа про причини арешту пов’язують i садовлять у СІЗО. А це все — нам за нашi грiхи, в яких нам усiм треба покаятися... «Просiть i Вам дано буде», «Шукайте i знайдете» — слова з Бiблiї. Не можна сидiти склавши руки, добро саме не приходить. За нього треба боротися. Подумайте добре, визначте i свої грiхи. А то «в чужому оцi вмiємо бачити порошину, а у своєму не бачимо горошину».
Раїса ПОЛІЩУК
Житомир