Чолобитна від Рюриковичів

Таким чином, пояснюють росіяни, вони хочуть повернути у власність родини Рюриковичів державні святині українців. Окрім того, представники «Княжеського» претендують на право володiння Кремлем у Москві. Щоб досягти своєї мети, вони готові позиватися. Утім, що стосується Києво–Печерської лаври і Золотих воріт, то спершу справу обіцяють спробувати вирішити полюбовно. «Найближчим часом направимо керівництву України листа, у якому проситимемо передати Лавру і Золоті ворота чи частину приміщень цих споруд у безкоштовне і безстрокове користування нашому роду, — розповів «УМ» «Великий князь» Валерій Кубарєв. — Завдання нашого фонду — відновити та зібрати до купи родовий спадок Рюриковичів».

За словами Валерія Вікторовича, якщо влада нашої держави піде їм на зустріч, отримані приміщення використовуватимуть для проведення культурно–просвітницької діяльності, зокрема мистецьких і культурних заходів. Щоправда, каже києвознавець Михайло Кальницький, ініціатива фонду «Княжеський» — не більше ніж дурниця: «По–перше, в Україні не прийнятий нині й не планується у майбутньому закон про реституцію. Тобто законодавством не врегульовані такі питання, як повернення у власність майна, яке колись належало якимось давнім предкам. Як відомо, згідно з указом Президента ще від 1992 року, поверталися тільки сакральні споруди, в яких нині моляться люди. По–друге, який стосунок мають сучасні Золоті ворота, відбудовані у 1982 році, до родини Рюриковичів — не зрозуміло. Жоден суд не задовольнить цих вимог. Це базікання, яке не має під собою жодних правових підстав».

Аналогічної думки і депутат Київради Олександр Бригинець. Хоча і не виключає, що заява російського фонду могла з’явитися не просто так — за нею можуть стояти домовленості з українською владою. «За великим рахунком, претендувати на ту чи іншу будівлю нині можуть мільйони українців, які пам’ятають, де жили їхні діди–прадіди, в яких радянська влада експропріювала нерухомість. Утім це не означає, що суди почнуть віддавати їм майно, бо колись це належало їхнім родинам. Особливо таких людей багато на Західній Україні, — пояснює «УМ» пан Бригинець. — Утім зважаючи, як українська влада лояльно ставиться до всього російського, не можна виключати, що за цими заявами існують певні домовленості й легенда про Рюриковичів може слугувати ширмою для виведення із державної власності Лаври і Золотих воріт. Та хочеться сподіватися, таких домовленостей немає. Якщо це так, з точки зору правових підстав, росіяни не мають жодних шансів заволодіти українськими святинями».