Восьмий рік Президента
Чергове «все пропало» в Україні проходить під личиною панамського синдрому. Ключове слово в цій історії саме «чергове», бо перепусткою на владний олімп нашим політикам традиційно служать саме апокаліптичні агітки. І >>
І серце Пречистої Діви в руках...
02.02.2011
Диво Пресвятої Діви Фатимської — її відбиток на захисному склі.
...Навесні 1917 року в португальській місцині Кова да Ірія трьом маленьким пастушкам — Франсишку, Жасинті та Люсії — явилася Пресвята Богородиця. Серед інших пророкувань та прохань Пречиста Діва звернулася до церкви та народу тодішньої Російської імперії. Зокрема, вона просила присвятити Росію своєму Непорочному Серцю і звершити всеохопне покаяння в перші місяці після війни. Якщо ж люди послухають Її настанови, то в державі запанують мир і злагода. В іншому випадку беззаконня заповнять світ, будуть нові війни та гоніння на церкву. Добро буде попрано, ім’я Боже стане презирливим і багато люду буде знищено. Однак, врешті–решт, Її Непорочне Серце восторжествує. Святий Отець присвятить Росію Богородиці, вона повернеться, і на деякий час на землі запанує мир. А оскільки територія Східної України в той час входила до складу Російської імперії, то пророцтва Матері Божої повною мірою стосуються і сучасної України, її народу та церкви.
Оригінал ікони Пресвятої Діви Фатимської нині знаходиться у російському місті Пушкіне й був написаний з благословення тієї самої сестри Люсії, яка, ще будучи десятирічною дівчинкою, стала свідком Фатимських оголошень, а згодом — черницею. У руках Пресвятої Діви — кулон у вигляді Непорочного Серця, яке вона готова віддати заради спасіння людства.
Ідея як провидіння Господнє
Торік навесні священику Української греко–католицької церкви настоятелю парафії Святого Апостола Андрія Первозванного архімандриту Тихону прийшла ідея написати український варіант ікони Пресвятої Діви Фатимської.
«Це не просто була ідея, а, як з’ясувалося опісля, провидіння Господнє. 13 травня минулого року, в день Вознесіння Господнього, до мене прийшла думка написати образ Пресвятої Діви, — розповідає панотець. — Три дні вона повсюди переслідувала мене. І думка про образ так глибоко засіла у свідомості, що вже не спроможний був відступитися. Весь цей час iз пристрастю молився, а згодом поділився своїм задумом з іншими священиками і вже разом підносили молитви до Бога».
«Коли вже повністю впевнились у правильності вибору, через інтернет почали шукати майстра–іконописця, який би зміг виконати задум, — продовжує розповідь отець Тихон. — Із п’яти професійних майстрів–кандидатів наш вибір випав на художницю із Закарпаття Ганну Бойко. Я знав, що пані Ганна не лише професійний художник–іконописець, а й людина набожна. І коли я запропонував їй написати ікону, вона з радістю погодилася».
Два місяці майстриня молилася й писала образ Пресвятої Діви Фатимської, а священики, у свою чергу, щоденно підносили молитви Матері Божій. Коли ж образ Богородиці був написаний і прийшов час його забирати, в отця Тихона ніяк не клеїлося з поїздкою. І тоді зателефонувала сама пані Ганна й повідомила, що до Донецька мають їхати автівкою її знайомі і вона передасть ікону. «Упевнений, що це був перший знак, що наші молитви Господь почув», — каже священик.
Встановили ікону в козацькому храмі Різдва Ісуса Христа. А щоб запобігти забрудненню, образ Богоматері було вирішено захистити — замовили кіот та скло. Однак в оправі ікона стала важкою й було побоювання, що хтось ненароком зачепить і розіб’є. «Тоді наша парафіянка, майстер традиційної народної творчості України Валентина Рижкова, порадила замінити скло прозорим і легким пластиком, розповідає отець Тихон. — Сама його замовила, привезла, і коли я, пані Валентина, каламар та його дружина зняли скло, то помітили на ньому якісь білі малюнки. Коли ж притулили зображення знову до ікони, виявилося, що контури повністю збiгаються з малюнком Божої Матері. Спершу думали, що то фарби перейшли, хоча відстань між полотном і склом складала 1,5—2 міліметри. Пальцями намагався стерти відбиток — нічого не вийшло, потім мийним засобом протирали і спиртом, розчинником для зняття лаку — скло чисте, а відбиток є! Навіть лезом ножа шкрябали. Та марно — образ Божої Матері ніби вріс у скляну гладінь. Тоді й спало на думку, що то процес не рукотворний, а справді Божественна рука. Зізнаюся, що ми всі четверо були шоковані — це справді було дивовижне відчуття».
Та найбільше очевидців дива вразило те, що на оригіналі в руках Діви круглий медальйон, а на відбитку, в його центрі, з’явилося зображення серця Пресвятої Богородиці, подібного до людського! Для священиків та вірян це справді стало відбитком духовної суті образу, який, до речі, на той час ще не був освячений.
Освятили ж ікону 22 грудня в Запоріжжі, на Дніпрі. Цю ріку вибрали не випадково, адже вона з’єднує два великих береги України — лівий і правий, що є символічним з точки зору духовного єднання українського народу.
«Символічним також є те, що ікону освятили єпископи православної, греко–католицької та римо–католицької церков. І ще одне знамення — день освяти збiгся з великим святом — Днем непорочного зачаття Пресвятої Богородиці, хоча спеціально ми цього не планували», — додає отець Тихон.
«Боже — Богу»
Одразу після дива, порадившись із владикою, священик звернувся в Донецький науково–дослідний інститут судової експертизи, аби там провели хіміко–біологічну експертизу відбитка й підтвердили чи заперечили «божественну природу» дива. Проте спеціалісти не змогли пояснити природу виникнення відбитка, пославшись на те, що не мають методик для відповідних досліджень. А керівник закладу Геннадій Дружинін зізнався, що силами донецьких учених цього зробити неможливо. Приблизно такою ж була відповідь декана хімічного факультету Донецького національного університету, доктора хімічних наук Олександра Шендрика. Варто зазначити, що обидва вчені зійшлися на одному: а чи варто взагалі туди втручатися? «А чого ви хочете? Ви що, не вірите, що це диво? Боже — Богу...» — була їхня відповідь.
«Ми, звичайно, віримо, бо були свідками цього, але хочемо довести й науково, щоб це не виглядало шарлатанством», — говорить отець Тихон.
Художниця Ганна Бойко також була вражена почутим, адже на її віку подібне сталося вперше. Вона охоче надала для хіміко–біологічного аналізу зразки фарб, якими писала образ. Як з’ясувалося, звичайні фарби, без якихось там хімічних чи біологічних домішок.
За словами панотця, для ретельного аналізу походження відбитка потрібно чимало грошей, яких місцева громада УГКЦ не має, але парафіяни вірять у нерукотворну, а отже, божественну природу того, що сталося.
Одкровення Матері Божої Фатимської
У своєму одкровенні одному зі священиків Мати Божа звеліла написати та освятити Свою ікону — Фатимську — для благословення всієї нашої країни, зокрема й Сходу України. «Тож вона має стати духовним містком між Заходом і Сходом, між православною, греко–католицькою і римо–католицькою гілками християнства, платформою, при посередництві якої буде відбуватися спільна молитва, діалог, спілкування, — упевнений панотець. — Ми маємо намір з іконою проїхати українськими землями, щоб під омофором Пречистої Діви Фатимської відбулося єднання українського народу. Будемо молитися, щоб благодать Божа через ікону освятила й благословила нашу землю, надала сил і наснаги українцям змінити життя на краще. Ікона має об’єднати всіх, хто бажає кожного дня звершувати Пресвяту Євхаристію з наміром звернутися до Бога через Пресвяту Богородицю».
Та спершу ікона має побувати в місцях найвідоміших одкровень Пресвятої Богородиці — Зарваниці, Почаєві, Лурді, Фатимі, Лоретто, Римі, Влахерні, Назареті, Вифлеємі, Єрусалимі, Дорміціоні. У кожному з них будуть проведені молебні до Пресвятої Богородиці, в яких українські священики проситимуть благословення для України.
Ікона притягуватиме до себе благодать святих місць, аби потім щедро виливати її на нашу землю, на спраглі душі наших співвітчизників. Потім образ помандрує Україною: кожен прихожанин у місті чи в селі за бажанням матиме змогу її оглянути, доторкнутися. Крім того, отримає особливе благословення й освячення та почує розповідь про місця її перебування, подивиться відео– і фотоматеріали.
За словами отця Тихона, вже йдуть офіційні перемовини з представниками різних християнських конфесій для здійснення паломництва ікони до святих місць. Зокрема, вже є попередня домовленість про те, що ікону освятять Вселенський патріарх Варфоломій та Папа Римський Бенедикт XVI.
«Іди й роби свою роботу...»
Мандрівка образу Фатимської Божої Матері ще попереду, а нині ікона перебуває в козацькому храмі Різдва Ісуса Христа. Поруч із нею — на подібній тринозі — скло з чудотворним відбитком. За словами деяких парафіян, вони й досі помічають зміни в обрисах відтиску. На їхню думку, на силуеті з’являються все нові й нові лінії.
Архімандрит Тихон упевнений, що силою спільної молитви Мати Божа ще буде творити знамення. «У мене після цього дива було таке духовне й емоційне збудження, що дві доби не міг спати. Дуже символічно, що я, наші парафіяни, наше місто стали співучасниками і свідками такої події, яка торкнулася мого серця. Спершу боявся брати на себе цю відповідальну місію, але один мудрий священик порадив: ти всього лише слуга Божий, як той віслюк, що віз Господа. Іди й роби свою роботу. Тож іду і роблю...» — зізнався священик.
