Не бачити Луці Парижа і Варшави

Вiдучора почали діяти відновлені та підсилені санкції ЄС та США щодо режиму президента Білорусі Олександра Лукашенка, які є покаранням для «останнього диктатора Європи», як називають Лукашенка у свiтi, за фальшування результатів останніх президентських виборів та розв’язаний поствиборчий терор щодо представників білоруської опозиції. Санкції були накладені позавчора на засіданні в Брюсселі міністрів закордонних справ 27 країн­членів ЄС. Ними передбачається передусім заборона на в’їзд на територію ЄС 158 чільним представникам білоруського режиму, включно з самим Олександром Лукашенком та двома його синами. Також у європейських банках накладається арешт на всі банківські рахунки родини Лукашенка та осіб, яких стосуються санкцiї.

Глави європейської дипломатії попередили, що «чорний список» є відкритим і до нього ще можуть потрапити представники режиму, які будуть вдаватися до репресій щодо білоруської опозиції та придушувати свободу слова. До санкцій ЄС можуть приєднатися країнипартнери Євросоюзу, а це означатиме, що білоруським функціонерам також буде закрито шлагбаум на шляху до всіх балканських країн, Туреччини та Норвегії. Глава дипломатії ЄС Кетрін Ештон та глава МЗС Польщі Радослав Сікорський також повідомили, що будуть застосовуватися «точкові» санкції щодо фізичних осіб та білоруських фірм і підприємств, які вдаються до репресій стосовно своїх працівників чи здійснюють фінасування правлячого в Білорусі режиму. Сікорський додав, що конкретний список білоруських фірм та заходів, які будуть застосовані проти них, був узгоджений «шляхом діалогу між Кетрін Ештон та окремими зацікавленими країнами». Польща, Швеція та ще кілька країн ЄС пропонують запровадити ембарго на поставки білоруських нафтопродуктів та калійних добрив, але деякi країни наразі вагаються, виходячи з власних інтересів та стверджуючи, що такі обмеження спричинять ще більше зближення Білорусі з Росією. Окрім того, Ештон отримує право змінювати список осіб, до яких застосовуються візові санкції, без додаткових консультацій iз Радою Європи, тобто глав МЗС усіх країн­членів ЄС. Союз вирішив не запроваджувати санкції лише щодо глави білоруського МЗС Сергія Мартинова, щоб залишити можливість діалогу з режимом у Мінську.

МЗС Білорусі відреагувало на санкції ЄС заявою наступного змісту: «Напруга у відносинах з ЄС — це не наш вибір. Однак рішення Ради ЄС змушує Республіку Білорусь вжити пропорційні та адекватні дії, щоб зміцнити національний суверенітет, безпеку і стабільність та консолідувати білоруське суспільство». Хоча глави МЗС ЄС не дійшли згоди про запровадження чітко окреслених економічних санкцій щодо Білорусі, але навіть запровадження обмежених економічних санкцій найбільше стурбувало владу в Мінську. Тим більше що через кілька годин про оголошення санкцій ЄС до подібного заходу вдалася влада США, але вже з більш виокремленим економічним аспектом.

У заяві Держдепартаменту США говориться, що відтепер громадянам США заборонено укладати угоди з двома найбільшими білоруськими нафто­хімічними підприємствами: ВАТ «Лакокраска» та ВАТ «Полоцк Стєкловолокно», які є дочірними фірмами державного нафтохімічного конгломерату «Бєлнєфтєхім». «Всі угоди з «Бєлнєфтєхімом» на цей час заблоковані», — йдеться в заяві Держдепу. Вашингтон також повідомив, що працює над «запровадженням фінансових санкцій щодо низки білоруських громадян». Окрім того, значно розширено список білоруських чиновників та членів їхніх родин, яким заборонено в’їзд на територію США і на яких накладаються фінансові санкції. На думку білоруських аналітиків, саме блокада здійснення фінансових операцій є найбільш дошкульною втратою для білоруської правлячої верхівки.