...Наслухаються люди наших керманичiв, депутатiв–полiтиканiв, надивляться баталiй–клоунад у сесiйнiй залi, полiт–ток–шоу по телевiзору, фiльмiв–жахiв — i не витримують нерви, самi так дiють. Дурний приклад, та ще й на такому рiвнi, заразливий. І задумуються нещаснi, що ж то таке дiється в нашiм рiднiм краї?
З усiх бокiв побори, ось–ось за кожну яблуньку запровадять подать, зарплатню, пенсiї заморожують, заробiтки зменшують, та й заробити бодай мiзерiю нiде, iнфляцiя галопує, тарифи, рiзнi платежi подвоюють. Малий та середнiй бiзнес зазнає утискiв, а це означає, що середнiй клас душать у зародку. Про великий бiзнес замовчують, хоча вся промисловiсть у його цупких руках. Багатi збагачуються, а бiднi бiднiють. При цьому нас ще й запевняють, що криза вiдступає.
Чого варте це нужденне життя джерела влади, господаря країни, який нiчого змiнити не може? І кидають українцi рiдний дiм, свою рiдну країну, їдуть шукати по закордонах порятунку. Чимало простого люду, в тому числi й молодi, не витримують стресiв. Однi кiнчають життя самогубством, другi позбавляють життя iнших. Однi викидають дiтей на смiтник, iншi продають їх, однi жаднi шматка хлiба, iншi бiсяться з жиру, купують нашi душi та совiсть. Чи ж скiнчиться цей глум коли–небудь? Перспектива в густому туманi, а безнадiя полонить душу.
А ви, керманичi, люди з надприбутками, як ви мiркуєте? Над чим мiзки сушите? Чи вiдчуваєте ви нашi болi, нашi болячки, чи розумiєте наше стражденне становище? Напевно ж, що нi...
Вiктор МІСЬКОВ, пенсiонер
с. Селичiв, Славутський район, Хмельницька область