Не нагнітати, не закривати

Після кількатижневої бездіяльності українських дипломатів, яку Прем’єр–міністр Микола Азаров пояснював «неможливістю втручання української сторони у конфлікт навколо Бібліотеки української літератури в Москві», оскільки «читальня є власністю столиці РФ», Міністерство закордонних справ України, схоже, прокинулося. Якщо раніше тут намагалися відбілити кроки російської влади щодо української бібліотеки, які, попри спільні заяви, йшли урозріз iз домовленостями з українською стороною, то нині незрозумілі обвинувачення російських правоохоронців i порушення кримінальної справи за фактом поширення у читальні екстремістської літератури, здається, набридли офіційному Києву.

Директор Департаменту інформаційної політики МЗС Олег Волошин відверто заявив, що «у сфері гуманітарної співпраці між Україною та Росією останнім часом виникає багато проблем, у вирішенні яких, на думку представників МЗС, російська сторона не зацікавлена». Таким чином, констатував Волошин, Москва «грає на руку» ворогам конструктивних двосторонніх відносин. Українське зовнішньополітичне відомство ще раз звернулося до російської сторони з проханням «максимально зважено підходити до усіх дій відносно організації української діаспори в Росії». Проговорити вкотре це питання українські дипломати сподіваються на рівні заступників міністрів закордонних справ уже завтра під час українсько–російських політичних консультацій.

Між тим влада Москви визнала, що події навколо бібліотеки контролюються на найвищому рівні президентом РФ Дмитром Медведєвим. «Найвищі керівники всіх федеральних інстанцій, які мають відношення до розбору цієї ситуації, тримають її на контролі. Мер міста Сергій Собянін, міністр закордонних справ Сергій Лавров, голова Слідчого комітету Олександр Бастрикін особисто у курсі справ і прийматимуть відповідні рішення. Слідчі органи працюють у своєму режимі і підпорядковуються президенту Росії», — повідомила заступник мера Москви з соціальної політики Людмила Швецова, таким чином визнавши, що і попередні обшуки в бібліотеці були фактично санкціоновані главою Російської Федерації. Окрім цього, Швецова переконана, що «все, що тут відбувається, ніколи не призведе до того, щоб українська бібліотека була закрита».

Вважає зайвим коментувати заяви віце–мера заступник директора із загальних питань Бібліотеки української літератури Віталій Крикуненко. «Бібліотека наразі функціонує. У п’ятницю, приміром, ми проводимо «Співочі вечорниці» та працюватиме Клуб українського кіно», — розповів він «УМ». Попри це, за його словами, кримінальна справа досі не закрита: «Слідство триває. Щоправда, учора нам повернули читацькі формуляри. Усі співробітники, як і раніше, ходять на роботу. Телефонний зв’язок налагоджений. А ось веб–сторінка і далі не працює, оскільки, як відомо, під час чергового обшуку в бібліотеці вилучили сервери».

Мало вірить у благородність російської влади один із засновників Організації українців Росії, яку влада РФ намагається закрити в судовому порядку нібито через політичну діяльність, Валерій Семененко. Хоча і визнає: чи не вперше з початку конфлікту навколо українських організацій у Росії перейматися цими проблемами почало і посольство нашої держави в Росії. «Варто сказати, що наші дипломати нарешті намагаються нам допомогти. Наскільки ефективною буде ця допомога, важко сказати. Очевидно, йдеться про розмови на дипломатичному рівні. Але підтримка нашого посольства нині відчувається, як і бажання його співробітників зробити все можливе, щоб вирішити проблему».

Щоправда, каже Валерій Семененко, у благополучне завершення конфлікту наразі віриться мало. «Лавров (міністр закордонних справ РФ) і Карасін (заступник міністра закордонних справ РФ) уже заявили, що ОУР треба закрити через її політичну діяльність, яка полягає лише у тому, що ми завжди заступаємося за українські інтереси. Але якщо єдиною умовою залишити нас у спокої буде наша відмова від захисту України й українців, то компромісу не вийде — ми й надалі відстоюватимемо в Росії позиції України, як би це комусь не подобалося».