«Ганьба!», «Сором зраднику» — такими криками зустріли депутати польського парламенту від опозиції виступ прем’єр–міністра Дональда Туска під час дебатів щодо розслідування причин авіакатастрофи президентського Ту–154 під Смоленськом. Очільник поміркованого (з точки зору опонентів — аж надто «проросійського») уряду наголошував на неприпустимості «роздування холодної війни між Росією та Польщею» через трагедію, яка сталася 10 квітня минулого року. Лідер опозиційної партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський, брат загиблого під Смоленськом президента Польщі Леха Качинського, після промови Туска встав і демонстративно залишив залу засідань Сейму. Перед тим прем’єр заявив, що опозиційні сили, які наполягають на обговоренні версії теракту як причини падіння президентського Ту–154, «хочуть не дізнатися правду про події, а нажити ворога у вигляді Росії». Уряд же, мовляв, прагне й правди, й дружби з Москвою.
Згодом Качинський повернувся й також виступив із промовою, в якій розкритикував Міждержавний авіаційний комітет (МАК), що розслідував обставини катастрофи. На думку лідера «ПіС», МАК не надав Польщі багато документів, що стосуються аварії. Ще раз поклавши відповідальність за падіння літака з його братом на борту на Росію, Качинський запропонував Сейму ухвалити резолюцію з рішучим осудом висновків звіту, надісланого з Москви. Наразі проект цього документа відправлено на розгляд профільної комісії Сейму.
Напередодні на сайті Міждержавного авіаційного комітету було оприлюднено повну розшифровку записів переговорів російських диспетчерів, які приймали польський рейс 101. Його завершення звучить як «пісня» — збагнувши, що літак падає, фігуранти запису не стримують емоцій і нецензурної лайки. Висновки щодо того, хто винен в аварії, з цієї розшифровки зробити складно. Диспетчери ніби й попереджали пілотів про погіршення погодних умов, проте, коли ті вирішили все–таки спробувати приземлитися, занадто пізно дали команду «горизонт», яка означає терміновий вихід зі зниження.
Президент Польщі Броніслав Коморовський назвав підготовлений російським МАК рапорт про причини Смоленської авіакатастрофи «однобічним» та «спробою уникнути відповіді на найскладніші запитання».