Тривалі новорічно–різдвяні свята в Криму плавно трансформувались у політичний офіціоз місцевого розливу. 18 січня тут уперше на республіканському рівні, з мітингом і заїж­дженими «речівками» ораторів із Партії регіонів, «Російського блоку», «Російської громади Криму» і козацтва, відзначали 357–му річницю Переяславської ради. Учора голова місцевої Верховної Ради Володимир Константинов привітав земляків з Днем прапора республіки, а сьогодні має відкрити урочистості з нагоди 20–річного ювілею Кримської автономії.

Учора в урядовому будинку зустрічали ревізора. Керівника державної фінансової інспекції (колишнє КРУ) Петра Андреєва, який напередодні дав велику викривальну пресконференцію проти Юлії Тимошенко, запросили відзвітувати ще й перед високими чиновниками. «Я попрошу Петра Петровича насамперед зосередитися на порушеннях, допущених нинішніми посадовцями», — створив інтригу Прем’єр Микола Азаров, намагаючись при цьому виглядати справедливим. Слова викликали сподіваний ефект — особливо після його ж зізнання, що всі відсотки зростання, досягнуті новою владою, насправді важать дуже мало. Адже базою для порівняння служить безпрецедентне падіння 2009 року.

Найближчим часом очікуються ще два резонансні рішення Президента Януковича та його команди щодо розкладання кадрового пасьянсу. За даними джерел «УМ» на Банковій, Петро Порошенко, який ще досі лишається головою наглядової ради Нацбанку (він дістався «донецьким» у спадок від Тимошенко), незабаром втратить посаду в НБУ і зосередиться суто на збереженні свого бізнесу від зазіхань нової влади. Спроби Петра Олексійовича вберегти політичний вплив були марними. Логічно, що новий голова Центробанку Сергій Арбузов, який по суті є «касиром» родини Януковича, потребує відповідного «напарника», а не непевного Порошенка. Тож, подейкують, новим главою наглядової ради буде фаховий банкір із донецьким корінням.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила два важливі закони — про доступ до публічної інформації та про захист персональних даних. І хоча, на перший погляд, стосуються ці документи обмеженого кола осіб, насправді «інформаційні» закони зачіпають інтереси кожного українця. Закон «Про захист персональних даних» щонайменше змінив зовнішній вигляд наших квитанцій за «комуналку» — тепер у них прізвище та ім’я більше не пишуть — як не як, «персональні дані». Цей же закон, попереджають правники, може стати на перепоні журналістським розслідуванням, адже віднині персональні дані є інформацією з обмеженим доступом, і їх можна буде поширювати лише з дозволу особи.

Інший Закон «Про доступ до публічної інформації» взагалі обіцяє нам мало не рай на землі: віднині чиновники зобов’язані надавати інформацію про витрати бюджетних коштів, свої статки не тільки за журналістським «велінням», а й за інформаційним запитом від будь–якої баби Мані. Ось тільки чи навчаться наші чиновники звітувати перед суспільством і чи не використають свої «благородні» закони проти громади, — питання відкрите.