«Тузи» і «шістки» «Великої вісімки»

Відвідати за час своєї каденції Японію з великим візитом — функція кожного Президента України. Учора її почав втілювати і Віктор Янукович. Його офіційний (не державний — певно, тому, що знову без дружини) візит до Країни Східного Сонця розтягнеться на 18—21 січня. У плані — аудієнція в імператора Акіхіто, комплексні переговори із прем’єр–міністром Наото Каном, зустрічі із главами обох палат парламенту, численними представниками великого бізнесу, університетською громадськістю, участь у бізнес–форумах тощо.

«Ми зацікавлені в діалозі на вищому політичному рівні між Україною та Японією, — сказав Віктор Янукович учора на початку переговорів з Наото Каном. — Сподіваюся, наша зустріч дасть новий поштовх і відкриє новий шлях глобальним відносинам наших країн». У свою чергу глава уряду країни, що входить до «Великої вісімки», відзначив значний потенціал України в аграрному секторі, традиційно відзначив добровільну відмову Києва від ядерної зброї, а також не без натяку побажав, аби Україна розвивалася як демократична держава, з огляду на її важливе геополітичне положення між Європейським Союзом та Росією.

За підсумками зустрічі — чомусь — зі спікером Палати представників парламенту Японії Такахіро Йокоміті прес–служба Януковича озвучила його заяву про те, що з метою нарощування обсягів взаємних поїздок авіаперевізниками досягнуто згоди здійснити влітку цього року одинадцять прямих чартерних рейсів «Токіо—Київ—Токіо», і цей крок сприятиме запровадженню регулярного прямого авіасполучення.

Експерти Інституту світової політики в Києві зазначають, що Президента Януковича запросили до Японії вочевидь у світлі «динамічного зближення України з Китайською Народною Республікою» — «в даному випадку інтерес до Києва фактично був спричинений регіональним суперництвом Токіо й Пекіна, і це до певної міри свідчить про небажання Японії випускати Україну з виду».

«Загалом, візит Президента Януковича до Японії носить символічний характер. Тобто наповнення цього візиту конкретним змістом очікувати не варто», — йдеться у попередніх експертних висновках інституту, який очолює Віктор Шлінчак. Серед підписаних учора документів можна виділити заяву про українсько–японське глобальне партнерство.

Оглядачі відзначають як головну інтригу візиту тему «кіотських грошей», які Японія позаминулого року виділила Україні як платню за квоту на викиди парникових газів (тепер за розтрату тих мільйонів екс–Прем’єрку Юлію Тимошенко притягують до криміналу). З огляду на це час, обраний для візиту, експерти вважають невдалим — Японія дуже чутлива до цієї справи, пов’язаної з Україною.

При цьому Японія була і залишається одним із помітних інвесторів для України — зокрема, Країна Східного Сонця виділила 180 млн. доларів на рекон­струкцію аеропорту «Бориспіль» (і тепер не задоволена їх освоєнням). Аж 540 млн. доларів кредиту очікує Україна від Японії на реалізацію масштабного проекту мостового переходу через Південний Буг у Миколаєві. На вчорашній зустрічі Януковича з прем’єр–міністром Каном ішлося про «поглиблення інвестиційного і торговельно–економічного співробітництва між двома державами, запровадження дієвого механізму співпраці, який би всіляко сприяв залученню інвестицій в Україну». «Я покладаю велику надію, що інтерес японського бізнесу до України постійно зростатиме», — це вже цитата з виступу Віктора Януковича на двосторонньому бізнес–форумі, що відбувся у Японській федерації бізнесу «Кейданрен».

19 — 21 січня Президент продовжить візит у містах Кіото й Осака.