«Азил» замість екстрадиції

Ще не минуло й року, відколи Віктор Янукович прийшов до влади в Україні, а один із представників опозиції став політичним біженцем. Першим офіційним «утікачем» від нинішнього режиму став Богдан Данилишин — міністр економіки в уряді Юлії Тимошенко, якого ще восени затримали в Чехії за міжнародним ордером. До минулих вихідних Данилишина утримували під арештом у празькому ізоляторі. Проте міністерство внутрішніх справ Чехії, зваживши на активність українських правоохоронців у розслідуванні кримінальних справ щодо опозиціонерів, вирішило надати Данилишину політичний притулок. Чеська поліція вважає, що справа проти Данилишина має ознаки політичної. Тепер екс–міністр вийшов на волю й шукає у Чехії роботу.

Тепло празької зими

Жадане для Богдана Данилишина рішення було ухвалене 13 січня відділом надання політичного притулку та міграційної політики МВС. «Враховуючи сучасну ситуацію в Україні, не можна виключати того, що кримінальна справа проти заявника мотивована політично, як плата за його попередню політичну діяльність», — ідеться в рішенні чеської сторони. Чеський суд підтримав ухвалу поліції — і Данилишин вийшов з–за ґрат . До того моменту економіст, академік НАНУ, пробув в ізоляторі майже три місяці.

Богдан Данилишин після звільнення заявив, що житиме в Празі й хоче зайнятися науковою діяльністю. «Те, що порушено проти мене, є політичним звинуваченням і переслідуванням за мої політичні переконання, які я висловлював, будучи міністром економіки», — заявив Данилишин в інтерв’ю «Радіо Свобода» відразу після звільнення. При цьому він каже, що згодом хотів би повернутися на Батьківщину й довести свою правоту. «Я завжди мав намір повертатись в Україну», — запевнив екс–міністр.

У них це зветься «азил»

Керівник міграційного департаменту МВС Томаш Гайшман, який, як правило, доволі жваво спілкується із медіа, відмовився будь–що коментувати в цій справі. «Гадаю, це рішення було схвалене найвищим керівництвом країни, або й навіть Прага консультувалася з Брюсселем», — припустив у коментарі «УМ» журналіст Олекса Лівінський, який працює в Чехії.

За словами Лівінського, українці найчастіше з іноземців звертаються до чеської влади про політичний притулок. «Минулого року таких наших співвітчизників виявилося 203 особи (понад 16 відсотків від усіх іноземців із 60 країн). Але їм дуже рідко дають притулок. Хіба одиницям. Чеські міграційні урядовці дуже ретельно з’ясовують причини подання заяви про політичний притулок (т. зв. «азил»), вони добре розбираються у наших соціально–політичних процесах», — розповів Лівінський. У переважній більшості випадків чеські чиновники роблять висновок, що українці за допомогою заяви про надання міжнародної охорони (так тут це називається офіційно) намагаються або легалізувати своє перебування в ЧР (заяви подають спіймані «нелегали»), або сподіваються на кращі економічні умови життя в Чехії.

Червоне світло «синім»

Рішення чеської поліції стало ляпасом для української влади, яка дедалі більше входить у кураж вседозволеності. Це перший цілком офіційний сигнал, який пролунав із Заходу для «донецького» Києва у відповідь на десятки кримінальних справ, заведених проти минулих урядовців.

«Надання політичного притулку Данилишину свідчить про те, що на Заході стривожені ситуацією в Україні і роблять з цього висновки, — зазначив у коментарі «УМ» колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко. — За президентства Ющенка такого собі не можна було й уявити, якщо не враховувати відомих фігурантів, які шукали притулку в недемократичних країнах (йдеться про Ігоря Бакая, Миколу Білоконя, Володимира Сацюка та інших діячів, які виїхали в Росію після Помаранчевої революції. — Авт.). Це попередження — не знаю, останнє чи передостаннє — для української влади. Сигнал, який свідчить про те, що її (влади) дії — неприйнятні для європейської політики», — відзначив «нашоукраїнець».

Із політичними висновками Огризка згоден Микола Мельниченко, який під час президентства Леоніда Кучми отримав політичний притулок у Німеччині та США. «Сам факт надання політичного притулку, навіть якщо говорити без прізвищ, — це визнання того, що в Україні нема політичних свобод і нема законного правосуддя. Це дуже тривожний сигнал для влади», — зазначив Мельниченко в коментарі «УМ».

Водночас українська влада висловила невдоволення рішенням Чехії. Представники Партії регіонів заявили, що західні політики прикривають українських корупціонерів. Генпрокуратура, незважаючи на звільнення Данилишина, й надалі домагатиметься екстрадиції колишнього міністра.

Поки в Міністерстві закордонних справ чекають офіційних документів від Чехії, речник МЗС Олег Волошин висловив невдоволення самим формулюванням — «політичне переслідування». «З людини, яка ніколи в житті не займалася політикою і тому навіть гіпотетично говорити про її політичне переслідування в принципі безглуздо, намагаються зробити прапор боротьби з нинішньою владою, прапор опозиції», — заявив Волошин у коментарі агенції «Інтерфакс–Україна».

РЕЗОНАНС

Чехи обурюються: чому захищають «тунеляра»?

«Ця новина (надання політичного притулку Богдану Данилишину) не є надто обговорюваною серед чеських можновладців, — повідомив «УМ» Олекса Лівінський — український журналіст у Празі. — Тут зараз інші проблеми — погроза лікарів, що будуть масово подавати заяви на звільнення за власним бажанням через низьку зарплатню, багато інших внутрішніх тем... Справу Данилишина чехи коментують хіба в інтернеті — переважно дивуються цій новині: чому Чехія дала притулок «тунеляру» (так тут називають тих, хто допомагає привілейованим фірмам отримати держзамовлення). Чеські ЗМІ детально пишуть, у чому саме обвинувачують данилишина, але його аргументи майже не наводять. Інформації від української опозиції в Чехії вкрай бракує».

ДОВІДКА «УМ»

Минулого тижня заступник Генерального прокурора Євген Блажівський під час виступу у Верховній Раді заявив, що дії Богдана Данилишина спричинили державі збитків на 7 мільйонів гривень. Блажівський поінформував депутатів, що справу порушено на підставі перевірки Рахункової палати та акта КРУ за фактом зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Першу кримінальну справу було порушено ще в серпні — за фактом завдання збитків державі (на 4,5 млн. грн.) при узгодженні ДП «Мiжнародний аеропорт «Бориспіль» застосування процедури закупівлі в одного учасника. Потім з’явилося ще кілька епізодів. Так, у вересні тодішній Генпрокурор Олександр Медведько заявив, що на Данилишина завели три справи, які було об’єднано в одне провадження. Щоправда, тоді Медведько говорив не про сiм мільйонів збитків, а «десятки мільйонів».