Лікарчука покарали за англійську?

Початок реєстрації на ЗНО ознаменувався серйозною кадровою зміною — Кабмін звільнив з посади директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука. Натомість доручив керувати цією структурою Ірині Зайцевій, яка досі обіймала посаду заступника міністра освіти.

Звільнення Ігоря Лікарчука було швидким і несподіваним. «До керівника Центру було багато запитань, пов’язаних з організацією тестування–2010, зокрема було багато скарг на тести з англійської мови», — пояснює заступник міністра освіти Євген Сулима. До речі, на одній із прес–конференцій кампанію щодо складності минулорічних тестів з англійської Ігор Лікарчук назвав навмисне організованою. І навіть обіцяв назвати імена замовників. Учора «мобільник» пана Лікарчука був вимкнений, але напередодні одному з видань він повідомив, що «давно очікував на звільнення». «Я робив усе для того, щоб не дати зруйнувати систему тестування. А на це спрямовано безліч кроків Міносвіти протягом року: введення середнього бала атестата, 20–бальна надбавка за навчання на підготовчих курсах... Я це все підтримувати не міг, виступав і буду виступати проти», — сказав він.

Водночас Ольга Айвазовська, лідер громадянської мережі «Опора» (активісти цієї організації впродовж останніх років були незалежними спостерігачами на ЗНО), вважає, що будь–яких робочих підстав для звільнення керівника УЦОЯО не було. «Тут ідеться про призначення своєї людина на посаду директора Центру, — каже пані Ольга. — Що є неприйнятним, тому що така інституція, як УЦОЯО, повинна існувати незалежно. На те воно й незалежне оцінювання, аби на нього не могли впливати ні вищі навчальні заклади, ні Міністерство освіти. І в подальшому ця інституція мала б продовжувати відділятися від міністерства та стати повноцінною самостійною структурою. Адже рівень довіри до неї за останні три роки став досить високим. Якихось скандалів щодо витоку інформації про зміст тестів чи неякісної роботи під час проведення ЗНО ми не спостерігали, особливо успішно тестування пройшло в останій рік проведення ЗНО. Тобто зауважень до професійності Ігоря Лікарчука не було — це факт. Тож це призначення має винятково політичний кадровий підтекст, а не має на меті покращити діяльність УЦОЯО».

ХАРАКТЕРИСТИКА

Що за птиця — новий директор УЦОЯО Ірина Зайцева — «УМ» детально писала в матеріалі «Який піп, така і його парафія» від 7 липня минулого року. За освітою пані Ірина — російський філолог. Починала свою трудову біографію з виховательки дитячого садка в Луганську, після закінчення філологічного факультету Луганського педінституту викладала російську мову в кількох ВНЗ, у 1999–2002 роках — докторант кафедри російської мови Московського педуніверситету, з 2003–го — професор кафедри російського мовознавства і комунікативних технологій Луганського національного університету імені Шевченка, з 2006–го — депутат Луганської облради, з 2008–го — проректор з наукової роботи Луганського державного інституту культури і мистецтв. У громадській діяльності найяскравіша посада пані Зайцевої — керівник департаменту освіти громадської організації «Луганський обласний російський центр».

У 2010 році Ірину Зайцеву призначено заступником міністра освіти, й одним із перших її кроків на цій посаді стало знищення патріотичного виховання. «Що стосується виховання — а це сфера, яку мені доручив курирувати міністр, то там був пункт про організацію роботи з національно–патріотичного виховання. Я це викреслила, це замінено на всі напрями виховання, а термін «національно–патріотичне» взагалі вилучено», — хвалилася на конференції «Українська і російська мови в Україні — перспективи двомовності» чиновниця, яка є прихильницею надання російській мові статусу другої державної.

«Промовистим штрихом до загальної характеристики цієї особи є той факт, що Зайцева демонстративно та публічно НІКОЛИ не вживає української мови, тому що не володіє нею... Але цікаво, що вона також не володіє на достатньо­му рівні й російською, яку начебто захищає... Один з її опонентів навіть підрахував, що у своїх публікаціях вона припускається десятків мовних помилок, характерних для учнів середньої школи, а не для доктора філологічних наук», — характеризує Ірину Зайцеву «Народна правда».