Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Режисер Сергій Архипчук (крайній ліворуч) і поет Богдан Бойчук (у центрі) серед учасників вистави. (Фото Ніни МУРАШКО.)
Богдан Бойчук — людина для української літератури легендарна. Засновник — разом із Богданом Рубчаком та Юрієм Тарнавським — Нью–Йоркської групи поетів, він десять років тому залишив комфортне життя у США і переїхав до України. Поет, драматург, перекладач, у літературі Бойчук завжди вітав інтелектуалізм.
Довгі роки Богдан Бойчук був об’єктом посиленої уваги театру поезії «Мушля» — його інтелектуальні, але водночас дуже емоційні вірші так і просилися на сцену. «Спершу ми планували спектакль за творами Бойчука ще до вісімдесятирічного ювілею автора, — розповідає режисер театру «Мушля» Сергій Архипчук. — Але з різних причин робота відкладалася, переносилася, були об’єктивні, суб’єктивні речі, пов’язані з творчим процесом. Навіть сценарій, реалізований сьогодні на сцені, — уже четвертий. Бойчук до того відношення не мав — лише погоджували назву». Вона, варто зауважити, народилася також не відразу. Назвавши спектакль «Не тільки молитви», його жанр автори означили як «Сенситивні прояви без антракту».
Як розповідає Архипчук, із Бойчуком вони були знайомі раніше. Поет неодноразово відвідував вистави театру поезії «Мушля». Ще на з’їзді католиків Східної Європи 2003 року у своїй мистецькій програмі театр «Мушля» використав вірші Бойчука і цей епізод став початком роботи над представленим проектом. «Після Вінграновського, після звернення до Сосюри, до сучасних українських поетів Тетяни Винник, Ігоря Римарука, Лариси Мудрак ми вирішили звернутися до модерністської поезії, — розповідає Архипчук. — Вона для нас була важлива з багатьох причин. Зокрема, у нас є така позиція, що українська література, де б вона не творилася, вона єдина».
Тему та ідею своєї постановки Архипчук означує стисло і конкретно: вистава про те, що відбувається в Україні останні півроку. Автор, хоч і не втручався у репетиційний процес, був у курсі того, як народжувалася вистава. До речі, це перше прочитання поезії Бойчука театром, на відміну від його п’єс. Одну з яких, «Регіт», ставив у Києві 1990 року Сергій Проскурня, головну роль у тій постановці виконував екс–міністр культури Василь Вовкун.
У виставі «Не тільки молитви», прем’єра якої відбулася в останні дні минулого року в Арт–центрі Павла Гудімова «ЯГалерея», зайняті Олена Огороднійчук, Ярослава Побережна, Андрій Бойчук. (Художник Ніна Мурашкіна, балетмейстер В’ячеслав Гуров, композитор Володимир Павліковський). Як розповів режисер–постановник Сергій Архипчук, виставу «Не тільки молитви» «Мушля» планує показувати ще після Різдва в Центрі Курбаса, Києво–Могилянці або в Консерваторії, та повезти її на Схід і на Захід.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>