Окраса поля бою

30.12.2010
Окраса поля бою

Вікторія Савчин, сержант, медик, парашутистка і просто найкрасивіша дівчина у війську.

У Києві нагородили переможниць всеармійського фотоконкурсу краси «Міс Десант», який проводило видання Збройних сил «Народна армія». Конкурсантки надсилали свої фото до редакції й сорок фотографій, які відібрало журі, впродовж восьми місяців публікували на сторінках «Народної армії». Переможницею «Міс Десант» стала сержант 80–го окремого аеромобільного полку львів’янка Вікторія Савчин, друге місце на п’єдесталі краси посіла оператор протитанкового взводу окремого батальйону морської піхоти з Феодосії кримчанка Олена Соловйова, а лейтенант медичної служби, слухач Української військово–медичної академії киянка Анна Головіхіна здобула третє місце.

Красуні — не «вітрина» Збройних сил, а справжні військові професіонали. Так, Вікторія Савчин — санінструктор аеромобільного підрозділу, стрибає з парашутом нарівні з чоловіками. «Я навіть не повірила. А коли вже дізналася про це від своїх співробітників у газеті, що я зайняла перше місце, — дуже багато емоцій, радість, гордість, звичайно. Ну і впевненість у своїх силах», — каже вона. Олена Соловйова також не раз брала участь у міжнародних та українських військових навчаннях, зокрема «Сі Бриз» та «Взаємодія–2010» як радіотелефоніст мінометної батареї морської піхоти, з дитинства захоплюється легкою атлетикою.

  • Викинемо орду із Храму

    Кремлівський цар Ірод, прикидаючись миротворцем, винайшов нову формулу брехні, твердячи, що, мовляв, «русскіє і украінци — єдіний народ». Але ж звідки тоді споконвічна війна вовків в овечій шкурі проти нашої Вітчизни, чому геніальний Василь Симоненко писав: «Україно, ти моя молитва, ти моя розлука вікова, гримонить над світом люта битва за твоє життя, твої права»? >>

  • «Марусю, мовчи! Тут на базарі яєць більше, ніж у нас картоплі»

    Весна вже покликала господарів у поле. На базарах не проштовхнутися: люд вибирає насіння та міндобрива, шукає, чим би земельку покропити, щоб бур’яни не росли і зайвий раз не брати сапу до рук. «Візьміть ще оцей перепарат, під корінь внесете. Він стимулює ріст і зміцнює рослину», — припрошує продавець молоду жіночку, яка купує яскраві пакети з імпортним насінням. >>

  • Загиблих треба шанувати, а не робити з них дороговкази

    У 2012 році в лісовому урочищі поблизу села Мощена, що біля Ковеля, з’явилося нове військове кладовище. Навесні 1944 року тут точилися кровопролитні бої за Ковель, тому солдатських поховань у цій місцині є ще чимало. Відшукати їх і навіть ідентифікувати — справа благородна й необхідна. Бо війна справді не закінчена доти, доки не похований її останній солдат. >>

  • За бабці Австрії і під Російською імперією

    На початку ХХ століття Українська держава відновила свою незалежність, яку два її історичних сусіди — західний (Польща) та північний (Росія) — хитрощами, підступністю та збройною агресією ліквідували, а Україну загарбали та поділили між собою. >>

  • Рахівниця й тоталітаризм

    Як відомо, минулорічної весни наше Міністерство культури заявило про необхідність створення в Україні музею тоталітаризму, який би розкривав весь масштаб злочинів комуністичного режиму проти українського народу. >>

  • Норвезькі остарбайтери

    Лубенський благодійний фонд «Надія і Батьківщина» впродовж багатьох років розшукує в Україні громадян, які під час Другої світової війни були вивезені на примусові роботи до Норвегії, і підтримує творчі контакти з відповідними норвезькими установами. >>