Україна без Генпрокурора: Зеленський підписав указ про звільнення Костіна
Указ про звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора 31 жовтня підписав Президент України Володимир Зеленський. >>
Учора колишнього міністра внутрішніх справ, заарештованого за рішенням суду на два місяці, перевели з ізолятора СБУ до Лук’янівського СІЗО. У стінах відомого закладу вже сиділо кілька українських політиків, у тому числі й Юлія Тимошенко (за часів Кучми) та Борис Колесников (за часів Ющенка).
Цікаво, що сам Колесников — фігурант справи про торговий центр «Білий лебідь», яку свого часу розслідував Луценко — заявив, що не відчуває особливої втіхи від того, що колишній міністр внутрішніх справ дивиться на небо «в клітинку». «Я ніяк не ставлюся (до арешту Луценка). Ніяк... Адже вже минуло п’ять років», — заявив Колесников, перебуваючи у Донецьку. На питання, чи він втішається ув’язненням Луценка, Колесников, за повідомленням УНІАН, відповів: «щоб це тішило самолюбство — це треба мати хвору психіку».
Учора група народних депутатів намагалася обговорити арешт Луценка з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини. Біля робочих апартаментів Ніни Карпачової зібрався невеликий пікет. Люди принесли із собою плакати: «Свободу Луценку!» і «Різдво без Луценка — Великдень без Януковича!», скандували «Ніно, виходь!». Народні депутати мали намір передати Карпачовій звернення, аби вона відреагувала на останні перипетії в справі Луценка.
«Якщо вона не реагуватиме, ми будемо звертатись до міжнародних інституцій. У будь–якому випадку ми висловлюємо свій протест і показуємо, що в Україні є люди, які готові заради демократії виходити на вулицю і не боятись цю владу», — заявив народний депутат Олесь Доній. Зокрема, член «Народної самооборони» заявив, що Луценка схопили без пред’явлення будь–яких документів про причини затримання, ці документи не надали й пізніше — ні самому Луценку, ні його адвокату.
Ніни Карпачової не було на місці. Як повідомив представник Уповноваженої, омбудсман перебувала у слідчому ізоляторі, куди якраз мали доправити Луценка. Депутати зідзвонилися з Карпачовою й домовилися зустрітися вчора о 17:00.
Цікаво, що свого часу доля розводила Карпачову та Луценка по різні боки барикад. Після Помаранчевої революції вона захищала опозиціонерів–«регіоналів» від тодішньої влади (в тому числі й від Луценка). А пізніше за свої заслуги навіть отримала місце у виборчому списку Партії регіонів. Відтак, справа Луценка — це певний тест на об’єктивність для омбудсмана.
Позавчора після отримання санкції на арешт Генеральна прокуратура повідомила, що запобіжний захід щодо Луценка посилено через те, що той буцімто ухилявся від слідства. «Позиція ґрунтується на тому, що обвинувачений не з’являвся до слідчого, тим самим грубо порушив вимоги, передбачені підпискою про невиїзд», — повідомила ГПУ.
На Різницькій нагадали, що колишній міністр внутрішніх справ фігурує у двох справах. «Юрію Луценку та Леоніду Приступлюку 13 грудня цього року пред’явлено остаточне обвинувачення у розкраданні державного майна в особливо великому розмірі, на суму 360 тис. гривень, а також перевищенні службових повноважень та використанні підроблених документів. Крім того, щодо колишнього міністра порушено ще одну кримінальну справу за ч. 3 ст. 364 КК України (за перевищення влади та зловживання службовим становищем)», — повідомила Генпрокуратура. Зокрема, як писала «УМ», слідство закидає Луценку зловживання службовим становищем під час розслідування справи про отруєння Ющенка.
Сам Луценко заявив, що зовсім не ухилявся від слідства. Зокрема, ознайомлювався з матеріалами справи, а не затягував час. «Чому ж не ознайомлювався, — розповів Луценко в інтерв’ю «Українській правді» у перерві судового засідання. — Щодня по 150 сторінок читав. У перший день, коли ми прийшли, справа була не прошнурована, це був стос паперів. Ми писали заяву, щоб нам їх надали в усталеному порядку. Прийшли на другий день. «Ось вам перший том — читайте». ОК. Сидимо, читаємо. По 150 сторінок щодня. Кажу: дозвольте нам фотофіксацію. Бо, щоб іти на суд, треба розуміти, з чим ідеш. «Ні, — кажуть вони, — ми вам забороняємо фотофіксацію». Тоді я беру ручку і переписую на папірці. Тому я міг би і більше читати, якби не конспектував», — виправдовувався Луценко.
Адвокати Луценка повідомили, що оскаржуватимуть рішення Печерського райсуду.
До речі, народний депутат Геннадій Москаль розповів, що Луценкові «шиють» іще й третю справу — за фактом бурхливого святкування Дня міліції в 2009 році, коли помпезні торжества були заборонені через кризу. Слідство встановлює, хто і які давав команди, яка роль у цьому Луценка, розповів соратник екс–міністра Москаль.
А тим часом народні депутати від опозиції мають намір скликати позачергове засідання Верховної Ради. Вони очікують, що на екстреному зібранні виступить Генеральний прокурор і пояснить активність «силовиків» щодо опозиції.
Ідея скликати позачергове засідання зародилася у фракції «НУНС». «У понеділок була політрада нашої фракції, були присутні керівники всіх партій, і це була одноголосна позиція. Ми зберемо ці підписи й передамо у Верховну Раду», — розповів учора голова групи «За Україну!» В’ячеслав Кириленко.
БЮТ вирішив підтримати ініціативу колег. «Ви знаєте, ми завжди підтримуємо наших колег у таких принципових питаннях, — заявив на вчорашньому брифінгу Олександр Турчинов. — І я переконаний, що всі депутати нашої фракції обов’язково підпишуть ці підписні листи». Варто відзначити, що партія «Батьківщина» та інші соратники Юлії Тимошенко теж добряче покусані прокурорами. Кілька міністрів та замміністрів уряду Тимошенко чекають своєї долі за ґратами. Юлія Володимирівна теж є фігуранткою однієї зі справ.
Цікаво, що на захист опозиціонерів вирішила стати й депутатська група «Право вибору» — уламок «НУНС», яким керує Давид Жванія і який підтримує здебільшого коаліцію. «Ми переконані, що політична система України повинна розвиватися за демократичною моделлю... Саме тому ми вважаємо за необхідне приєднатися до ініціативи збору підписів за проведення дострокової сесії Верховної Ради, присвяченої звіту керівництва СБУ та Генпрокуратури відносно обставин резонансних у суспільстві кримінальних справ, зокрема щодо обставин затримання колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка», — йдеться в заяві групи, яка відкололася від «Народної самооборони».
Учора черга йти на допит дійшла до голови партії «За Україну!» В’ячеслава Кириленка. Перед допитом він висловив припущення, що його допитуватимуть про обставини засідання парламенту, на якому проходили ратифікацію Харківські угоди щодо Чорноморського флоту. Кириленко був одним із найпомітніших депутатів на тому засіданні.
Проте виявилося, що Кириленка допитували зовсім у іншій справі — щодо бійки у ВР 16 грудня.
Після допиту пан В’ячеслав висловив припущення, що влада намагається залякати своїх противників. «Думаю, що є загальна тенденція, яка покликана опозицію зробити більш стриманою у своїй поведінці у Верховній Раді, — сказав Кириленко в інтерв’ю «5–му каналу», — а це вже не питання правоохоронних органів, а питання політичних свобод в Україні». n
Голова Верховного Суду Василь Онопенко, коментуючи затримання свого зятя Євгена Корнійчука, заявив, що в його справі має розібратися суд. «Я повинен сказати, що правової сторони я не буду торкатися, тому що я не маю можливості давати правову оцінку ситуації щодо Корнійчука», — сказав Онопенко вчора під час презентації книги «Мені судилося». Він нагадав, що раніше справу проти колишнього заступника міністра юстиції Корнійчука вже порушували, але закрили. «Тому порушувати знову за фактом — очевидно, суд повинен розібратися в цій ситуації», — зауважив Онопенко. Водночас, він сказав, що в цій ситуації його більше турбує емоційно–психологічна складова, яка сьогодні має значний негативний вплив на ситуацію в його родині. Він повідомив, що дружина Корнійчука та новонароджена дівчинка (дитя з’явилося на світ того ж дня, коли затримали Корнійчука) перебувають у важкому стані.
Соратники Луценка звертають увагу на те, що Партія регіонів здобула всі умови для політичних переслідувань. «Президент та більшість у парламенті, що зараз належать до однієї політичної сили, через Вищу раду юстиції мають можливість впливати на суддів. Генеральний прокурор одразу після призначення заявив, що виконає будь–який наказ Президента. Його подальші висловлювання чітко показують його повну залежність від Президента. Головою Вищого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ призначено члена Партії регіонів, а його заступником — брата Генерального прокурора. Усе це породжує обґрунтовані сумніви, що судовий процес у цих політичних справах відбудеться з дотриманням стандартів права на справедливий суд», — пишуть депутати.
Указ про звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора 31 жовтня підписав Президент України Володимир Зеленський. >>
На пʼяти полігонах Східного військового округу Збройних сил росії проходить підготовку військовий контингент КНДР чисельністю до 12 тисяч військовослужбовців. >>
Україна просила забезпечити її далекобійним озброєнням, зокрема, далекобійними крилатими ракетами Tomahawk, але це була конфіденційна інформація між Україною і Білим домом >>
Тисячі людей увечері в понеділок, 28 жовтня, зібрались під парламентом Грузії у Тбілісі на акцію протесту проти оголошених результатів парламентських виборів. >>
Радісні обійми та потиски руки путіну, якому Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт, Генсеком ООН Антоніу Гутеррешем у Казані на саміті БРІКС викликав обурення у здорової частини світу. >>
Систему зміни управління ЗСУ найближчим часом на зустрічі із міністром оборони Рустемом Умєровим обговорить Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. >>