Із реформуванням Збройних сил України гостро постає питання армійського майна. У даному випадку йдеться про 36-й гарнізонний Будинок офіцерів (ГБО) у Хмельницькому, довкола якого впродовж року точиться жвава полеміка й активне листування між зацікавленими сторонами.

На Черкащині мало не надзвичайна ситуація з омелою. Ця живуча рослина-паразит «прописалася» не тільки на деревах обабіч трас, а й у лісосмугах і навіть у містах. Найбільш враженим омелою є Смілянський район. Кажуть, що в древній Умані цим зеленим недугом вражена навіть славнозвісна Софіївка.

Після так званого «м'якого» пуску, тобто поступового введення в експлуатацію п'ятизіркового готелю «Донбас Палас», нарешті відбулося його офіційне відкриття. Відтепер до послуг постояльців та відвідувачів шикарної споруди посеред міста — 129 номерів, три ресторани, казино, басейн, сауна, конференц-зали та інші невід'ємні атрибути, без яких важко уявити суперсучасний готель.

Цього разу НП сталося у Львові на території військового заводу збірних конструкцій. На щастя, тут уже зберігалися не боєприпаси, а гумотехнічні вироби та промаслені дерев'яні й картонні ящики з підшипниками та приводними ременями (складські приміщення орендує приватне підприємство «Галпідшипник»). Як повідомив начальник прес-центру Головного управління МінНС у Львівській області Павло Василенко, виявивши пожежу, робітники підприємства спробували здолати стихію самотужки — в хід пішли вогнегасники. І лише коли зрозуміли, що самі не впораються, зателефонували на «01».

Про те, що на наших міських звалищах «пасуться» далеко не аристократи, відомо багатьом. Уже майже нікого не дивують і кримінальні витівки завсідників тих «злачних» місць. Однак недавнє вбивство одного з них приголомшило навіть бувалих у бувальцях правоохоронців.

Луганська міліція, мабуть, уперше за багато останніх років зіткнулася з такою крадіжкою: у самісінькому центрі міста, поруч iз будинком обласної держадміністрації, серед білого дня зникли двоє мініатюрних конячок-поні. Зникли разом із візками, в яких каталися маленькі луганчани та гості міста. Потерпілий, місцевий приватний підприємець, звернувся по допомогу не лише до Ленінського райвідділу міліції, а й до відділків, що обслуговують території навколо обласного центру. І ось після кількаденних напружених пошуків Центр громадських зв'язків обласного управління МВС повідомив, що поні знайдено.

Винесена у заголовок фраза — з розповіді фельдшера села Новобогданівка Ірини Зусько. Це вона потім, коли смертельна небезпека відступить — передовсім перед посланою з небес зливою, коли порідшає свист снарядів над головами безневинних людей, — тільки потім Ірина, ніби щойно прокинувшись, піймає себе на спогаді: це ж мені приснилося! А сон її був дійсно пророчим: «Напередодні мені приснилося, ніби я лягаю у вириту могилу. А кажуть, не вір снам!». Слава Богу обійшлося: «їхній» снаряд просвистів мимо хати і впав на ділянку полуниць. І на роботі життя молодої жінки — як, зрештою, і будь-кого з колег Зусько, висіло на волосині випадковості. А один із снарядів упродовж кількох діб стирчав у стіні будинку головного лікаря Алли Маліної.

Версію щодо мародерства у населених пунктах, мешканці яких були евакуйовані, вперто спростовували військові й правоохоронці. Відтак навіть 11 травня, коли люди почали повертатися додому, де заставали безлад не від розриву снарядів, голова держкомісії Андрій Клюєв на прес-конференції продовжував спростовувати факти, наведені журналістами: «У селах міліції, солдатів, правоохоронців удвічі більше, аніж населення! Складно вчинити якесь правопорушення. Була спроба пограбувати магазин. ...Двоє хотіли взяти сто гривень і хліба... Їх відразу ж знайшли. Більше ніяких проявів не було».

Ця картина близько 12-ї години дня на площі Леніна біля центрального універмагу в Дніпропетровську нагадувала зйомки бойовика. Бійці у камуфляжній формі і масках з прорізами для очей раптово накинулися на молодиків, які під'їжджали двома авто на розташовану тут стоянку, і завчено поклали усіх обличчям на асфальт. Отож численні перехожі спостерігали за екстремальним видовищем з непідробною цікавістю.

Романтична прогулянка на швидкохідній яхті «Надежда» трагічно закінчилася для двох її пасажирів. Пригода сталася між мостом Метро і мостом Патона в годину ночі. Як повідомив УНІАН начальник Центру громадських зв'язків столичного міліцейського главку Дмитро Андрєєв, теплохід «Шляховик-151» рухався вгору проти течії Дніпра рейсом «Українка — Київ». Раптом капітан побачив, що зліва від його ходу на великій швидкості до теплохода наближається яхта. «Шляховик-151» зупинився, дав повний задній хід, проте зіткнення уникнути не вдалося. За словами Андрєєва, в результаті зіткнення у яхти було пошкоджено корпус: утворилася пробоїна в лівому борту завбільшки близько метра, нижні приміщення заповнилися водою і судно затонуло.

«Це країна, де пишуть на івриті, читають англійською, а говорять по-російськи» — одне з гасел, під яким розпочались Дні Ізраїлю в Україні. Як повідомив на церемонії відкриття голова місії єврейського агентства СОХНУТ в Україні та республіці Молдова Алекс Кац, організатори Днів Ізраїлю в Україні мали на меті три найголовніших завдання: по-перше, долучити українців хоча б на три дні до життя ізраїльтян, по-друге, налагодити стосунки між двома країнами на вищому рівні, по-третє, згуртувати єврейську громаду.

Вихідні, а особливо святкові дні для деяких міських парків стають справжнім стихійним лихом. Звісно, рукотворним. Причому йдеться не тільки про тонни сміття, що його доводиться вигрібати з місць масового відпочинку. Після чергового «всенародного гуляння» там практично кожен кущик виявляється щедро зрошеним сечею і угноєним екскрементами тих же таки відпочиваючих...